Кого вербують для терактів і як це помітити: пояснює кримінальний психолог | Львівська мануфактура новин
Кого вербують для терактів і як це помітити: пояснює кримінальний психолог
22 Лютого, 18:00
logo-black

Кого вербують для терактів і як це помітити: пояснює кримінальний психолог

Подвійний вибух у центрі Львова знову актуалізував питання не лише про замовників, а й про тих, хто погоджується виконувати такі злочини. Кримінальний психолог і психолінгвіст Юрій Ірхін в коментарі LMN пояснює: у більшості випадків ідеться не про ідеологічних фанатиків, а про соціально ізольованих людей із втраченими орієнтирами.

«Їх легко переконати або купити»

За словами Ірхіна, виконавцями диверсій найчастіше стають люди з маргіналізованого середовища — ті, хто втратив зв’язок із суспільством.

«Це не обов’язково безпритульні в буквальному сенсі. Це люди, які ізолювалися, не мають соціальної підтримки, відчувають образу на суспільство. У них деформована система цінностей, знижена емпатія. Їх легко переконати або навіть просто купити», — каже він.

Психолог наголошує: у таких людей часто є внутрішня агресія, відчуття несправедливості, заздрість до «успішних». Вони можуть виправдовувати свої дії ідеологічними гаслами, але це радше спосіб пояснити собі вчинок.

«Людині потрібно мати внутрішнє виправдання. Якщо вона вже перебуває у стані соціальної дезадаптації, вона легко приймає прості й радикальні пояснення», — додає Ірхін.

Хто менш схильний

Соціально інтегровані люди — з родиною, роботою, участю в громадських ініціативах чи волонтерстві — значно рідше стають виконавцями таких злочинів.

«Залученість до життя громади і критичне мислення — це запобіжники. Людина, яка відчуває свою цінність і відповідальність, менш імовірно піде на такий крок», — зазначає психолог.

Як помітити, що людину «обробляють»

Ірхін радить звертати увагу на різкі зміни в поведінці та риториці. Зокрема:

  • повна ізоляція від оточення;

  • відмова від контактів із родиною чи сусідами;

  • агресивні, бездоказові звинувачення держави або виправдання російської агресії;

  • використання шаблонних пропагандистських тез без конкретних аргументів.

«Якщо людина повторює загальні гасла і не може пояснити, що саме має на увазі, це може свідчити про вплив пропаганди», — каже він.

Водночас експерт підкреслює: не кожна критика влади є маркером радикалізації. Йдеться саме про емоційні, тотальні звинувачення без фактів.

Психолог нагадує: головна мета терактів — не лише фізичні втрати, а створення страху і соціального резонансу.

«Подвійний вибух — це класична схема. Перший — щоб змусити людей реагувати, другий — щоб посилити ефект. Але ключовий результат — це паніка», — пояснює Ірхін.

Нагадаємо, що сталося у Львові:

У ніч на 22 лютого на вулиці Данилишина у центрі Львова пролунали два вибухи після виклику поліції про нібито пограбування магазину. За даними слідства, здетонували саморобні вибухові пристрої, закладені у сміттєві баки.

Загинула 23-річна поліціянтка, ще 24 людини зазнали поранень. Підозрювану — 33-річну жительку Рівненської області — затримали менш ніж за 10 годин. Слідство розглядає версію виконання злочину на замовлення росії.

Розслідування триває.

User Image
Катерина Сінгур