Львів попрощається з трьома Захисниками України

У вівторок, 14 липня, Львів попрощається з військовослужбовцями Михайлом Вакаровим, Андрієм Тимчишиним та Романом Ткачуком, які віддали життя, боронячи Україну від російських окупантів.

Прощання з Андрієм Тимчишиним розпочнеться о 09:00 у храмі Пресвятої Богородиці Володарки України, УГКЦ (вул. Новознесенська, 34).

Чин похорону Андрія Тимчишина, Михайла Вакарова та Романа Ткачука відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають воїнів на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна).

Михайло Вакаров «Андрон» (10.11.1969 — 01.06.2024) Львів’янин.

Навчався у початковій школі №4 Львівської міської ради, після чого продовжив здобувати освіту в ліцеї №21 Львівської міської ради. Згодом вступив до професійно-технічного навчального закладу у Львові, де здобув професію вітражиста. Проходив строкову військову службу. Працював вітражистом на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Михайло був люблячим чоловіком і батьком, вірним другом, відповідальною та мужньою людиною. Він вирізнявся добротою, щирістю й працьовитістю. Особливе місце в його житті займало мистецтво вітража, якому він присвятив себе, вкладаючи у кожну роботу майстерність, талант і частинку своєї душі.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Михайла Вакарова залишилися мати, дружина, дві доньки, син, брат, племінники та родина.

Андрій Тимчишин (05.12.1991 — 16.02.2025) Львів’янин.

Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №7 Львівської міської ради. Згодом здобув вищу освіту у Львівському університеті за спеціальністю «Міжнародний туризм», отримавши кваліфікацію менеджера міжнародного туризму. Проходив строкову військову службу. Працював у сфері торгівлі на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Андрій був добрим, щирим, турботливим і життєрадісним, вирізнявся позитивним ставленням до життя та любов’ю до тварин. Захоплювався мотоциклами й технікою, був майстром на всі руки. Любив готування, риболовлю та відпочинок на природі.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

В Андрія Тимчишина залишилися мати, брат та родина.

Роман Ткачук (01.02.1988 — 09.07.2026) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №90 міста Львова. Після її закінчення здобув професійну освіту у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу.

Зі слів рідних, Роман був добрим, щирим, чуйним і справедливим, людиною великого серця. Він завжди підтримував тих, хто цього потребував, був надійною опорою для рідних, вірним другом і людиною, якій довіряли. У вільний час цікавився історією рідного краю та захоплювався пошуком історичних артефактів.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений орденом «За заслуги», нагрудним знаком «За зразкову службу», медаллю «За поранення», медаллю «Хрест Сил територіальної оборони» та нагрудним знаком «Ветеран війни».

У Романа Ткачука залишилися дружина, сестра, племінниця, тесть та родина.