Володимир Костирко (17.02.1973 — 30.11.2025) Львів’янин.
Проходив строкову військову службу, після чого підписав контракт і служив у складі Національної гвардії України.
Зі слів рідних, Володимир захоплювався деревообробкою, садівництвом та риболовлею. Був добрим, відкритим і щирим, завжди допомагав іншим. Вирізнявся спокійним і неконфліктним характером. Був учасником АТО.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому, Херсонському, Донецькому та Південно-Слобожанському напрямках у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України та 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений численними відзнаками.
У Володимира Костирка залишилися син, дружина, сестра, брат та племінниця.