«Ізолятор розміщений в одноповерховому будинку. Палата була дуже маленька. Я коли зайшла туди – зразу відчула холод і сирість, – розповідає LMN Надія. – На стінах і стелі – грибок та бруд. З підвіконь та по стіні стікає вода через конденсат. Я під шиби свій одяг позакладала, щоб ту воду впитував. На стіні – одна розетка, та й та поламана, з неї дроти висять. Матраци старі і брудні. Під ними є нові матраци, щоправда, ще запаковані. Постіль брудна, таке враження, що залишилася невипраною після попередніх пацієнтів. У кімнаті 4 ліжка. Коли ми приїхали, там вже була мама з дитиною, а через день до нас підселили ще одну жінку з дитиною. Медсестра одна на все відділення, лікаря докликатися неможливою».