Тарас Коваль (23.05.1978 – 07.12.2024) Львів’янин. Навчався у середній загальноосвітній школі №59 м.Львова. Згодом здобув професію пожежника у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності.
Працював начальником чергової зміни оперативно-координаційного відділення у другому Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області. У 2018 році, за роки праці, отримав звання полковника.
Зі слів рідних, був життєрадісним, активним і щирим. Захоплювався автомобілями, умів їх ремонтувати. Грав на музичних інструментах, був комунікабельним, сміливим і свідомим. Завжди залишав по собі світле враження.
Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист своєї Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Північно-Слобожанському напрямках у лавах 104-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни» та Відзнакою Міністра оборони України «Ветеран військової служби». У Тараса Коваля залишилися дружина, троє неповнолітніх доньок, син, батьки та брат.