«Якраз почалася війна і, коли бомбили Київ, нам доводилося спускатися у підвал. Там було багато дітей – хтось пчихне, хтось кашляне, у когось температура і, якщо для звичайних дітей це нічого страшного, то для моїх недоношених дівчаток – це могло бути смертельним. Їх стан погіршувався, Діанка почала задихатися, тому я прийняла рішення терміново потягом евакуюватися до Львова», – згадує мама Катя.