Лише 20-30% ветеранів матимуть ПТСР: психологиня про повернення Захисників до цивільного життя

реклама

Життя Захисників на війні має лише “чорне і біле” або “свій і чужий”. Така модель є зрозумілою для воїнів в тих умовах, де вони перебувають. Однак після повернення до мирного життя у ветеранів можуть виникнути безліч проблем з адаптацією, які можуть призвести до алкогольних і наркотичних залежностей, депресії, суїцидальних думок та іншого. Про те, які змін відбуваються у психіці Захисників на війні, ПТСР та повернення у цивільне життя розповіла LMN у програмі “Погляд з Хмарочоса” психологиня ГО «Перший жіночий ветеранський простір РеХаб» Оксана Бугель.

За словами психологині, на фронті психіка людини трансформується, а мислення видозмінюється під впливом стресових обставин.

“На фронті людина проходить певну трансформацію. Вона набуває свого певного досвіду і вмінь. В цивільне життя вона повертається іншою особистістю, мислення перелаштовується повністю. Під час участі в бойових діях є затребуваною реакція “бий або біжи”. Наші Захисники і Захисниці постійно знаходяться під впливом стресогенних факторів, через це відбуваються зміни на хімічному рівні, по-іншому починає працювати мозок. Можуть бути потужні викиди адреналіну, який швидше мобілізує тіло та розум”, – розповідає пані Оксана.

Цікаво, що враховуючи зміни у роботі мозку та тривалий період впливу стресу, не кожному ветерану після повернення у цивільне життя необхідна буде психологічна допомога.

“Я вважаю, що не всім потрібна буде психологічна підтримка. Все залежатиме від того, як людина почуватиме себе у цивільному житті. Для багатьох буде достатньо підтримуючого середовища – рідних та близьких людей поруч. Однак рідним ветерана варто також звертати увагу на кілька червоних прапорців. Це коли в людини постійно депресивна симптоматика або багато агресії та роздратування, вживання психоактивних речовин, суїцидальні думки, зловживання алкоголем. У таких ситуаціях потрібно обовʼязково звернутись до психолога, а в багатьох випадках паралельно і до психіатра”, – зазначила Оксана Бугель.

Психологиня стверджує, що повноцінна адаптація до цивільного життя триває приблизно до півроку.

“Людина часто може повернутись вже фізично, однак думками бути ще там. Процес адаптації може тривати до півроку. В когось це 2 місяці, в когось 4 , в когось 6”, – розповіла пані Оксана.

Додамо також, що не у всіх ветеранів після завершення війни діагностують ПСТР. Навпаки, за словами психологині, цей стереотип у суспільстві збільшує соціальну напругу та погіршує налагодження комунікації.

“Є статистика, що близько 70% осіб, які пережили травматичні події відновляться та не матимуть симптомів ПТСР, адже наша психіка є достатньо пружною. Близько 20-30% матимуть ПТСР і в частини з цих людей буде хронічний перебіг, а тому вони потребуватимуть допомоги. Але буде і частина людей, які матимуть ПТСР, однак зможуть зцілитися протягом 6 місяців природнім шляхом…Діагноз ПТСР може поставити лише психіатр звертаючи увагу на симптоми, які вказують, що у людини є ПТСР. Це повторне переживання, флешбеки, нічні жахи, сильні емоційні або фізичні реакції, уникнення всіх думок,що нагадують про травму, тривожність. Є навіть статистика про те, що відсоток ПТСР у військових менший ніж у цивільних”, – наголошує Оксана Бугель.

Нагадаємо, що навіть якщо процес відновлення та адаптації ветерана до цивільного життя проходить добре, не варто турбувати їх деякими питаннями, часто варто просто бути поруч.

“Звісно, все залежить від того, в яких стосунках ви з людиною, однак є перелік питань, які не варто задавати військовим. Вони типові, і зараз ми, на щастя, вже рідко з цим стикаємось. До прикладу: «Коли ми вже будемо у Маріуполі?» або «Скільки людей ти вбивав?». Загалом допомога має бути щирою, іноді варто просто запитати: «Я поруч зараз. Як я можу допомогти?» і цього буде достатньо”, – підсумувала психологиня.

Повну розмову із психологинею ГО «Перший жіночий ветеранський простір РеХаб» Оксаною Бугель ви можете переглянути у нашій програмі “Погляд з Хмарочоса” на youtube-каналі LMN.