“Людей можуть змушувати брати неоплачувану відпустку. Це незаконно”, – юрист про роботу на карантині

реклама

З 12 березня 2020 року на усій території України введено карантин на три тижні. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України заборонено відвідування навчальних закладів та проведення масових заходів за участі понад 200 осіб. Юрист Володимир Рибалко розповів журналістам LMN про передбачені законом форми роботи на карантині та оплату праці.

“У час карантину можливий простій та збереження нормального режиму робочого часу. Однак, крім цього, на час карантину виділяють ще три форми роботи. Якщо працівник має бажання працювати під час карантину, однак не має можливості протягом усього робочого дня перебувати на робочому місці, то за заявою йому може бути встановлено режим неповного робочого часу. Причому на прохання вагітної жінки або жінки, яка має дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, роботодавець зобов’язаний встановити їм неповний робочий час. Якщо йдеться про інші групи населення, то це регулюється угодами”, – каже Володимир.

Ще одна форма роботи – режим гнучкого робочого часу. Працівник сам регулює час початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж дня.

“Ще один варіант – надомна праця. Людина працює там, де їй зручно. Така робота обов’язково здійснюється за винагороду та згідно з вказівками роботодавця”, – наголошує юрист.

Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

“Відповідно до роз’яснень МОН на період карантину за працівниками зберігається середня заробітна плата. Людей можуть змушувати брати неоплачувану відпустку на період карантину. Однак таке рішення є незаконним, оскільки відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України, за час простою, коли виникла ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника, за ним зберігається середній заробіток”, – каже Володимир.

Юрист наголошує, що за недотримання санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням передбачена кримінальна відповідальність – штраф до 1700 грн, арешт до шести місяців, або обмеження волі до трьох років.

реклама