«Знаю, що моя внучка у Києві написала своєму татові Андрієві листа до Москви. А я не робила цього. Син завдяки адвокату почув ті слова, які передавала йому у записці через представника Уповноваженого з прав людини. Андрій знає мою думку. А оскільки наші моряки не хотіли принижуватися перед Путіним і переходити на його мову, то я теж цього робити не буду. Хоча мені це не важко, бо колись у школі працювала вчителькою російської мови. Те, що я хотіла би сказати своєму Андрієві, у Москві йому і так не передадуть. Зрештою, листування між рідними — то дуже особиста, делікатна справа. Не хотіла би, щоб хтось із чужинців перечитував і викреслював мої слова, призначені для сина», – зазначила Ольга Оприско.
