«Мама завжди казала: людина тимчасова, а ідея – вічна»: два роки без Ірини Фаріон

Два роки тому постріл біля будинку Ірини Фаріон у Львові обірвав її життя, але не зміг заглушити її голос. Сьогодні, 19 липня, родина мовознавиці, професорки та громадської діячки продовжує домагатися справедливого вироку й водночас робить усе, аби її книжки, наукова спадщина та ідеї жили далі. Суд у справі про вбивство вже перебуває на стадії дебатів, однак вироку досі немає.

«Я не маю права відступити»

Донька Ірини Фаріон – Софія Особа каже, що кожне судове засідання залишається для неї емоційно важким, але сили продовжувати боротьбу вона знаходить у словах і характері матері.

«Сили мені дає насамперед мама. Її слова, її характер, її приклад. Вона завжди вчила мене не відступати перед труднощами й боротися до кінця. Щоразу, коли я заходжу до зали суду, я думаю не лише про себе. Я думаю про маму, якій уже ніхто не поверне життя, і про свій обов’язок зробити все, щоб справедливість перемогла», – розповідає Софія.

За її словами, кожне засідання знову відкриває стару рану. Водночас найбільшу підтримку родина відчуває від людей, які вже два роки приходять до суду.

«Бачити людину, яку обвинувачують у вбивстві моєї мами, неймовірно важко. Але ще важче було б змиритися або відступити. Я не маю на це права. Велику силу мені також дають люди, які вже два роки приходять на судові засідання. Їхня підтримка нагадує, що ця боротьба вже давно не лише наша родинна. Це боротьба за справедливість і за пам’ять про Ірину Фаріон», – говорить вона.

На якій стадії зараз судовий процес?

Сторона обвинувачення завершила виступ у судових дебатах ще 24 квітня. Відтоді перейти до виступу захисту не вдалося через зміну захисників 20-річного В’ячеслава Зінченка, питання щодо їхніх повноважень та необхідність надати новій адвокатці час для ознайомлення з матеріалами справи. Прокурор у справі Дмитро Петльований наголошує: право на захист є фундаментальним, однак, на його думку, часу для ознайомлення з матеріалами вже було достатньо.

«Якраз після виступу сторони обвинувачення сам обвинувачений відмовився від своїх захисників. Відтак був залучений інший захисник. Якщо йти згідно з вимог кримінального процесуального кодексу, суд зобов’язаний був надати час захиснику для ознайомлення. Відтак цей час має бути співмірний і адекватний тим матеріалам, які є в справі. Враховуючи об’єм, на мою думку, місяць часу – це абсолютно достатній час, щоб вивчити ці матеріали при бажанні. Тому в цьому випадку причиною (ред. – затягування) є і процесуальні аспекти часу на ознайомлення, і забезпечення права на захист, оскільки право на захист є фундаментальним», – каже він.

Проте попри численні перенесення засідань, адвокатка доньки Фаріон – Наталія Романик вважає, що, справа поступово наближається до фіналу.

«Я справді задоволена перебігом, бо… перебіг добігає кінця. Нова адвокатка мала більшу можливість, ніж навіть визначив суд, ознайомитися з матеріалами справи та узгодити правову позицію. Тепер тільки виступ у судових дебатах. Досі ми тільки чули, що турист міг ходити де собі хотів, міг купувати що хотів (панамку, окуляри, сумочку, камеру гоупро, тощо), правда він ще цікавився про купівлю накладної бороди, штучних акне, накладних вій та перуки. Ото все ми чекаємо в поясненнях Зінченка», – каже вона.

І хоч захист не зобов’язаний доводити невинуватість підсудного, Наталія Романик констатує, що у справі досі нема аргументів, які б спростовували ключові докази обвинувачення.

«Захист не опирається на факти чи докази невинуватості. Ми чуємо претензії до секретаря судових засідань, але не чуємо жодного підтвердження так званого алібі чи інших фактів, які б спростовували обвинувачення».

Однією з тем, яка неодноразово звучала в суспільстві після вбивства Ірини Фаріон, була версія про можливих замовників злочину. Наталія Романик наголошує, що висловлює власну оцінку матеріалів слідства: на її думку, замовників не було.

«Давайте я висловлю свою думку, яка базується на матеріалах слідства: замовників не було. Ідеологи москвовитські були, безідейники родинні були, але замовників не було. Був повнолітній, самотній, маленький хлопчик, який почувався настільки мізерним, що хотів залишити слід в історії, зробити “вчинок” та увіковічнити себе. Але увіковічнив у пам’яті людей не себе, а величну постать – Ірину Фаріон».

Чи достатньо доказів без зброї

Відомо, що знаряддя злочину так і не знайшли. Проте прокурор переконаний, що для обвинувального вироку визначальною є не наявність зброї, а сукупність усіх доказів.

«Жоден доказ не має наперед встановленої сили. Суд оцінює їх лише в сукупності. Є певні критерії оцінювання кожного доказу окремо, але в даному контексті основний аспект – це сукупність доказів».

За його словами, багато справ про вбивства завершувалися обвинувальними вироками без знайденої зброї.

«На мою думку, тих доказів, які були досліджені в суді, більш ніж достатньо для визнання Зінченка винним», – каже він.

Також відомо, що кваліфікація злочину містить ознаки вчинення з мотивів національної нетерпимості та у зв’язку з виконанням громадського обов’язку.

«У телефоні обвинуваченого було виявлено ряд нотаток, відкладених повідомлень, літератури, які дали підставу нам змінити саме такі кваліфікуючі ознаки. Є нотатка, яка в оригіналі російською, а в перекладі звучить приблизно так: “Поки всі влаштовували мітинги під різними гаслами, я тихо точив ніж і намагався реалізувати свої плани”. І в контексті цього там далі йде вже політична мотивація. І якщо взяти, наприклад, маніфест, який був опублікований разом із відео вбивства, там теж є ряд фраз, які свідчать саме на користь цієї кваліфікуючої ознаки», – розповідає прокурор.

Родина не вірить у каяття

«Посмішка людини, яку обвинувачують у вбивстві моєї мами, не викликає в мене страху чи розпачу. Вона лише ще більше переконує мене в тому, наскільки важливо довести цю справу до справедливого вироку. Я не бачу проявів каяття. Не мені оцінювати його внутрішній стан, але за весь час судового процесу я не побачила жодного кроку, який свідчив би про усвідомлення трагедії чи співчуття до родини.

Натомість я знаю інше: жодна посмішка не перекреслить правду. Жодне затягування процесу не змінить того, що сталося 19 липня 2024 року. Я вірю, що правда переможе, а справедливість буде встановлена», – каже донька Ірини Фаріон.

«Після смерті її голос став ще гучнішим»

Попри втрату, родина продовжує справу Ірини Фаріон. За словами Софії, за два роки вдалося перевидати її книжки, попрацювати з архівами, організувати презентації, виставки, вечори пам’яті, лекції та зустрічі з молоддю.

«Мені здається, що після смерті мами її голос став ще гучнішим. Те, що мало стати замахом на її слово, стало його ще більшим утвердженням».

Вона наголошує, що для неї дуже важливо, аби ім’я Ірини Фаріон залишалося не лише в підручниках чи архівах, а й жило в сучасній Україні.

«Бо мама завжди казала: людина тимчасова, а ідея – вічна».

«Вона не була радикальною. Вона була послідовною»

На думку Софії Особи, повномасштабна війна змусила багатьох українців переосмислити слова її матері про роль української мови.

«Мені здається, що сьогодні дедалі більше людей розуміють те, про що мама говорила багато років. Вона не була радикальною. Вона була послідовною. Вона говорила про те, що мова – це питання національної безпеки, державності та нашої ідентичності. На жаль, багато хто усвідомив це лише після повномасштабної війни та після її вбивства».

Вона додає, що найкращим вшануванням пам’яті Ірини Фаріон буде не лише пам’ятати її, а й продовжувати справу, якій вона присвятила все життя.

«Я дуже хочу, щоб слова Ірини Фаріон більше ніколи не сприймалися як попередження, яке ми зрозуміли запізно. Її життя було присвячене Україні, і найкращий спосіб вшанувати її пам’ять – говорити українською, захищати свою державу й не боятися відстоювати свою національну ідентичність».

Нагадаємо, 19 липня 2024 року біля будинку Ірини Фаріон у Львові в неї стріляли. Того ж вечора мовознавиця померла в лікарні. 25 липня у Дніпрі затримали В’ячеслава Зінченка. Його обвинувачують в умисному вбивстві Ірини Фаріон та незаконному поводженні зі зброєю. Сам Зінченко вини не визнає. У разі доведення провини йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Фото: Львівська мануфактура новин та надано Софією Особою.