За перші місяці 2026 року світ накрила хвиля економічних змін, які миттєво відгукнулися в гаманцях українців. Цінники на АЗС ростуть, а курс валют змушує дедалі частіше моніторити новини. Про те, чого чекати до кінця року, ми поспілкувалися в програмі «Помануфактуримо» з економістом, членом Економічного дискусійного клубу Олегом Пензиним.
Курс валют: чому євро дорожчає швидше за долар
Сьогодні українці спостерігають стрімке зростання курсу: євро вже перетнув позначку 52 грн, а долар стабільно тримається вище 44 грн. Проте економіст наголошує, що в Україні немає ринкового курсоутворення у класичному розумінні, а вартість валюти в обмінниках — це результат розрахунків Нацбанку.
«Національний банк України визначає співвідношення гривні тільки до долара. Всі інші валюти розраховуються, виходячи з крос-курсу долара до цих валют. Будь-які події в Перській затоці, заяви Трампа чи нюанси з європейською економікою миттєво міняють це співвідношення. Зараз долар трохи слабшає через ситуацію на Близькому Сході, і це відображається на крос-курсі. Треба розуміти: в Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Який курс він встановить, від того і будуть плясати внутрішні обмінники», заявив Олег Пензин.
Ринок пального: чого чекати водіям найближчим часом
Ситуація на ринку пального залишається напруженою через геополітичну нестабільність. Оскільки Україна на 90% залежна від імпорту нафтопродуктів з Євросоюзу, будь-які коливання на світових ринках, зокрема блокування Ормузької протоки, одразу б’ють по кишенях водіїв.
«Зараз літр пального додасть у ціні мінімум одну гривню. Світова ціна на нафту зараз близько 97–98 доларів за барель. Трампу кров з носу потрібно знизити ціни на бензин у США до червня через вибори, тому американці будуть тиснути на розблокування трафіку. Але якщо світова ціна піде вгору до 110–120 доларів — очікуйте плюс 2 гривні на заправках в Україні. Ми напряму залежні від динаміки світового ринку».
Демографічна криза та пенсійні реалії
Велику тривогу викликають чутки про підвищення пенсійного віку до 67 чи 70 років. На тлі масштабної міграції та бойових дій тривалість життя в Україні значно скоротилася, що робить будь-які ініціативи щодо пізнішого виходу на пенсію не лише соціально небезпечними, а й нелогічними.
«Середня довжина життя чоловіків в Україні сьогодні — 57 років. Жодна країна не може приймати рішення щодо збільшення пенсійного віку, коли він перевищує середню тривалість життя. Чи будуть виплати? Будуть, бо Пенсійний фонд зараз профіцитний за рахунок внесків військовослужбовців. Але середня пенсія менша за 7 тисяч гривень, а реальний прожитковий мінімум біля 8,5 тисяч. На таку пенсію прожити неможливо. Без накопичувальної системи солідарна пенсія — це лише мінімальне виживання», — зазначає економіст.
За чий кошт країна житиме після завершення бойових дій
Найбільше побоювання експертів викликає фінансова стабільність країни після завершення активної фази бойових дій. Сьогодні Захід фінансує весь соціальний блок України, але ця допомога не буде вічною.
«Мене найбільше лякає, звідки будуть братися гроші після війни. Зараз ми витрачаємо на Збройні сили абсолютно всі доходи держави, а соціалку фінансує Захід. Щойно активна фаза боїв закінчиться, фінансування почне неухильно зменшуватись. При цьому нам треба буде тримати армію у 500–600 тисяч осіб та відбудовувати країну. Чи зможе українська економіка самостійно перекрити ці потреби — це питання без відповіді. Рішення про солідарне утримування українського війська як гаранта безпеки ЄС поки що не прийняте».
Раніше у нашому етері народний депутат Володимир Ар’єв проаналізував критичний дефіцит бюджету рф та ймовірність гібридної атаки кремля на Європу через Білорусь. Також політик пояснив, чому Україна ризикує опинитися на «приставному стільці» під час міжнародних перемовин у разі втрати довіри партнерів.