«Мій чоловік просто горів на очах, і нікому до того не було діла», – дружина покійного Ігоря Бочковського

реклама

Антоніна Скляренко

Сьогодні минає 9 днів від смерті 46-річного Ігоря Бочковського із села Волиця Мостиського району. Через неправильне лікування грипу у нього “згоріли” легені. Родичі чоловіка запевняють, що винні у його смерті – лікарі.

Ігор – батько трьох дітей.

«Удома в нас всі підхопили грип. Я, чоловік і свекруха. Телефоном радилась із сімейним лікарем, що приймати. Мені наче ставало вже краще. А чоловік себе геть зле почував. На третій день хвороби він просто знепритомнів. Викликала «швидку», повезли його до лікарні. Це було пізно ввечері. У приймальному покої явно не були задоволені, що ми приїхали на ніч. Там всі ходили, як сонні мухи. Так як чоловік знепритомнів, мали б викликати реаніматолога, а нам покликали хірурга», – розповідає дружина покійного Наталя.

Ігор скаржився на біль в животі. Лікар оглянув хворого та виключив патологію, яка би потребувала хірургічного втручання. Хворому зробили рентген і скерували в терапію.

«Від того, як поводила себе лікар у терапевтичному відділенні, Марія Іванівна, я була в шоці. Слухала серце, міряла тиск і консультувалася з черговою медсестрою – є чи нема запалення у хворого. Я просила глянути на знімок, але, схоже, вона нічого в ньому не розуміла. Щось в інтернеті шукала. Ігореві вкололи дексалгін і ношпу. І все. Медперсонал потім розказував, що з тою лікаркою вже три місяці мучаться і не розуміють, як вона там працює. Переслухала чоловіка ще і завідуюча, а далі його поклали в звичайну палату і наче забули про нього», – веде далі жінка.

Наступного дня, у вівторок, стан хворого погіршився.

«Він просив, щоб йому щось покапали. Але ніхто нічого не робив. В Ігоря було близько 40 температури, він весь горів, аж вишневим став. Тиск піднявся до 160 на 110. Мій чоловік просто вмирав, і нікому до того не було діла. Аби поміряти температуру, треба було іти самому просити кілька разів у медсестри градусник», – каже Наталя.

Коли в Ігоря температура впала до 35, 5, до нього знову прийшла заввідділом та призначила крапальниці. Але стан його не покращувався. Наталя прийняла рішення везти чоловіка до Львова. Проте документи, в яких зазначалося, як саме лікували хворого, жінці відмовилися надати. Віддали лише рентгенівський знімок і кардіограму.

За цим знімком у Львівській лікарні швидкої в чоловіка одразу виявили двостороннє запалення легень. Поклали його в реанімацію.

«Ігор ще був при пам’яті, казав, що львівські медики не відходять від нього. Але лікарі не ставили втішних прогнозів. Його перевели на штучну вентиляцію легень. Я тоді лише молилася і просила Господа не забирати дітям батька. Легені чоловіка так і не почали працювати. В неділю зранку він помер. Мені пояснили, що лікування у районі – це був даремно втрачений час, тому врятувати його не вдалось, – додає жінка. – Всі, хто знали Ігоря, не можуть повірити в те, що сталося. Молодий, здоровий, працьовитий – і помер тільки через те, що в мостиській лікарні до хворих нема нікому діла. Кожен раз, як лікар приходила, здавалося, що вона нам робить послугу. Я сама депутат райради, волонтер, ніколи не думала, що з таким стикнуся».

Жінка описала всю ситуацію та виклала пост в соцмережі. Його одразу почали коментувати. Люди пишуть і про інші випадки халатного ставленням до хворих у мостиській лікарні. Лікарів звинувачують у байдужості та хабарництві.

«Лікарня – це не приватна власність людей у білих халатах. Це їх місце праці, за яку вони отримують заробітну плату. І за неналежне виконання своїх службових обов’язків мають нести відповідальність. Я не можу зрозуміти, як на чергування вночі не залишають компетентного лікаря. Обурює і те, чому, знаючи, що людина настільки хвора, нам навіть не запропонували лікарняну машину, щоб завезти чоловіка у Львів. Не залишу так просто цю справу. Мала розмову з головним лікарем, він сказав, що скличе комісію і розбиратиметься в ситуації. До того часу хочу застерегти інших людей – з якою бездушністю і непрофесійним ставленням мостиських медиків вони можуть зустрітися», – каже Бочковська.