Місце про життя, а не про смерть, – рідні Героїв про Меморіал на вулиці Мечнікова у Львові | Львівська мануфактура новин
Підтримати проект
регіональні новини
Місце про життя, а не про смерть, – рідні Героїв про Меморіал на вулиці Мечнікова у Львові
13 Січня, 13:30
logo-black

Місце про життя, а не про смерть, – рідні Героїв про Меморіал на вулиці Мечнікова у Львові

Минулого тижня Львівська міська рада оголосила конкурс на проєкт Меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вул. І. Мечникова у Львові. Саме тут, нагадаємо, ховають захисників України, які гинуть на війні з росією.

За словами головного архітектора Львова Антона Коломєйцева, меморіальний комплекс має бути інклюзивний і комфортний.

«Хочемо бачити інклюзивний простір, бо ж будуть побратими, що відвідуватимуть комплекс на колісних кріслах. Також хочемо бачити зону для днів пам’яті. Ближче до вулиці Мечникова можуть бути досить великі зібрання і вшанування пам’яті Героїв. Це має бути, з одного боку, комфортний простір з точки зору доступності і перебування, а з іншого — має нести меморіальну функцію», – сказав він.

Свої проєктні пропозиції архітектори мають подати до міськради до 18 березня, а в середині квітня мають оголосити трьох переможців.

Водночас рідні захисників, похованих на цьому полі Личаківського цвинтаря, кажуть, що важливо, щоб це місце було «про життя, а не про смерть».

«Ми не розглядаємо Марсове поле як цвинтар. А навпаки як дуже живе місце. Там переважно молоді хлопці і хочеться, щоб воно було більше по сучасному, і не про смерть, а про життя. Мінімалізм, багато зелені, насаджень. І ще важливо, що були фотографії на пам’ятниках», – розповіла в ефірі «Погляду з Хмарочоса» на youtube-каналі LMN Богдана Спринчане, дружина загиблого воїна з 80-ї бригади Олександра Спринчане.

Розділяє цю думку й Анна Карашецька, яка втратила на цій війні єдиного сина, який також воював у лавах 80-ї бригади Михайла Міхеєва.

За її словами, важливо, щоб була капличка, багато зелені, місце, де можна присісти. А також – інформаційна стіна пам’яті.

«На превеликий жаль є такі сім’ї, які ніколи не матимуть могили, ніколи не матимуть куди прийти, враховуючи страшні реалії цієї війни. Ці люди також хочуть мати змогу десь вшановувати своїх синів, чоловіків. Тому така стіна пам’яті. Можливо вона має бути з фотографіями, а не лише прізвища. Бо вони не лише прізвища!», – пояснює Богдана Спринчане.

Також жінки висловилися за облаштування колумбарію на цьому цвинтарі. Наприклад, вздовж загородження, яке розділяє Марсове поле і Личаківське кладовище.

Для чого це потрібно і чи чують у міській раді Львова ці думки і пропозиції рідних полеглих Героїв дивіться в ефірі «Погляду з Хмарочоса».

 

User Image
Юлія Аронова
Відео