“Згадайте кожен себе. Скажу на власному прикладі, що мої старі плейлисти – це жахіття. Про що ми можемо говорити, якщо раніше більшість української музики, яка була в топі, вона була російською мовою. Коли щось було протягом десяток років певним чином, то якою б шоковою не була причина відмовитися від цього всього – зробити це складно. Це ж не ампутація, наприклад, що от ти взяв і зробив, або так сталося, а великий суспільний процес. Основне – це те, що рівень нашої зросійщени був настільки великий, що навіть усвідомити це вже займає досить багато часу”, – зазначає Макс Пташник.
