На Львівщині археологи виявили житло ранніх слов’ян

реклама

У Сокільниках біля Львова археологи на місці розкопок виявили давнє житло слов’янського періоду, печі та реманент. Знахідки відносять до трьох часових періодів, які засвідчують безперервне проживання слов’ян на цій території від III до IX ст.

Як повідомили у НДЦ «Рятівна археологічна служба», археологи на замовлення підприємтва дослідили близько 2 тисяч кв. метрів та виявили понад 40 об’єктів, зокрема давні житла слов’янського часу, господарські споруди та наземні конструкції, від яких залишились сліди стовпових ям.

Тоді вченим вдалось виділити на ній три різночасові поселення:

ранньозалізного часу (1 тис. до н.е.),
зубрицької культури (3-4 ст. н.е.)
райковецької культури (8-9 ст. н.е.).

«Пам’ятка є багатошаровою, а це означає, що на цій території люди селились впродовж століть. Найцікавішими для нас є об’єкти та артефакти V-VII ст., які ми пов’язуємо з празькою культурою і які дають нам нові свідчення про існування та розвиток слов’янських поселень в околицях Львова», – розповіла наукова співробітниця «Рятівної археологічної служби» Зоя Ільчишин.

У 1991 році пам’ятку офіційно внесли у реєстр. У 2022 році науковці РАС розпочали розкопки, щоб дослідити детальніше ділянку, частина якої буде забудована.

Львівські дослідники вивчили близько 2000 м² та виявили там понад 40 об’єктів: давнє житло слов’янського часу, господарські споруди та наземні конструкції, від яких залишились сліди стовпових ям.

Серед досліджених об’єктів – три напівземлянки, які були типовими для представників празької культури: вони мали площу 6-20 м²; двосхилий дах, обшитий соломою і очеретом, та кам’яні печі. В одному із таких будинків у Сокільниках вчені знайшли косу-горбушу того часу.

«Для археологів особливо цікавим є зв’язок празької з більш ранніми культурами пізньоримського часу. Вважається, що слов’яни становили частину черняхівської культури. А зараз на пам’ятці Сокільники-1 вперше трапляються одночасно матеріали зубрицької культури (пізньоримського часу), празької та райковецької. Тобто маємо майже безперервне проживання від III до IX ст. Це дуже важливо для розуміння етногенезу слов’ян», – наголосив науковий співробітник «Рятівної археологічної служби» Олександр Сілаєв.