«На першу репетицію прийшло троє дівчат»: у Миколаєві виступали бандуристки-«етнодарочки»

реклама

«Я давно мріяла заснувати такий колектив, – розповідає LMN керівниця ансамблю Роксолана Швець. – Сама ідея визрівала декілька років. Потім зважилася, кинула клич через соціальні мережі і люди почали відгукуватися. Охочих тоді було дуже багато, а на першу репетицію прийшло лише троє дівчат. Когось лякало те, що вже більше 10-ти років вони не тримали у руках бандуру, хтось засилався на брак часу, а хтось просто не вірив, що нам щось вдасться. Але ми змогли і зараз у нашому «Етно Дарі» – 9 учасниць. Зізнаюся, спочатку нам було дуже важко, ми не мали інструментів. Тай усі ми – молоденькі матусі з маленькими дітками, то ж і час для репетицій було вибрати важко. Але вже за декілька місяців ми змогли пристосуватися і обрати оптимальний для всіх графік зустрічей. Та й інструменти – хто придбав, а хто позичив. Назву для колективу обирали усі гуртом».

«Кожна із наших учасниць по-своєму особлива, – каже пані Роксолана. – Ось Марта Більська – наше творче слово, наш спокій і світлий розум. А ще вона дуже відповідальна. Оксану Братчик ми називаємо «оксамитовим бархатом» «Етно Дару». У неї просто унікальний голос, який наче гіпнотизує і заворожує. Олена Лисій – наш енергетик і мотиватор, а ще вона дуже хороший організатор. Наймолодша учасниця нашого колективу – Марта Шквирко. Має дуже багато різноманітних захоплень, та все ж бандура залишається у її житті на першому місці. Оксана Мартинець – соловейко «Етно Дару». Її сопрано зачаровує, а ще вона – професіонал, бо у свій час здобула музичну освіту у консерваторії. Світла Балук – наша багатодітна матуся. У свій юний вік вже виховує четверо діток – і це їй аж ніяк не заважає займатися улюбленою справою. Уляна Зварич – стиліст нашого ансамблю. Вона володіє бездоганним смаком, а тому підбір костюмів і аксесуарів до них довіряємо їй».

«Наш творчий шлях починався як хобі, – зізнається Роксолана, – Але зараз ми перетворилися на справжню родину. Усі стали дуже хорошими подругами, переживаємо одна за одну, разом виховуємо діток. Більше того, хотілося б запросити усіх, хто вміє грати на бандурі і не уявляє життя без музики до нашого гурту».

«Я сам музикант, – каже Андрій Щебель, – тому знаю, як важливо підтримувати такі творчі ідеї і починання. «Етно Дар», без сумніву, можна назвати візитівкою міста. Колектив приймає участь, чи не в усіх міських заходах, а тому ми намагаємося його підтримувати. Якщо маємо можливість, виділяємо кошти на сценічний одяг, організовуємо гастролі. Дуже тішуся, що моє рідне місто таке багате на талановитих людей».