Жовківська міська рада вирішила демонтувати пам’ятники тоталітарного комуністичного режиму, що не внесенні в перелік культурної спадщини України. Про це повідомили на сторінці громади. Йдеться про такі пам’ятники:
- Пам’ятник полеглим воїнам за свободу і незалежність Батьківщини (м. Жовква, вул. Львівська, поруч Жовківського міського Народного дому);
- Монумент полеглим радянським солдатам (м. Жовква, вул. Я. Мудрого, міське кладовище);
- Обеліск (с. Зіболки).
Також до публічного обговорення оприлюднили пропозиції щодо перейменування ряду вулиць, а також обгрунтування саме такого варіанту:
Вулиця Короленка – на вул. Широка
Обгрунтування: Повернення споконвічної назви – Широка. Короленка – одна з найстаріших вулиць Жовкви, фактично – ровесниця самого міста, заснована в 1609 р. війтом Блажеєм Напорою. Вже тоді вона носила назву Широка. Не змінювала цієї назви ні за австрійської, ні за польської міжвоєнної влади, ані за німецької. І тільки Радянський Союз наважився її усунути. «Широкою» вона була майже 350 років, «Короленка» – всього 76. До того ж, як і у випадку з всіма найстарішими назвами, вона не випадкова: Короленка дійсно є найширшою серед всіх паралельних вулиць Львівського передмістя (Сліпого, Срібної, Зеленої…), з котрими утворює єдину дільницю.
Вулиця Миру – залишити чинну назву
Обгрунтування: Зважаючи на війну з російським окупантом, дана назва не несе комуністичного або російського змістовного навантаження. Тому на прохання жовківчан, що мешкають на цій вулиці пропонується залишити назву без змін.
Вулиця Ціолковського – на вул. Маївського
Обгрунтування: Дмитро Маївський – один з найкрупніших діячів ОУН на Жовківщині. Генерал-політвиховник УПА, головний редактор часопису націоналістів «Ідея і Чин». Як можна прочитати у всіх офіційних біографіях Маївського, він народився 1914 року у селі Реклинець. А воно є історичною Жовківщиною – до Другої Світової Війни належало до Жовківського повіту. Ще раніше, 200 років тому – до великого Жовківського циркулу. Жовківщиною воно було і в часи юності Дмитра, тому всі сучасники природньо вважали його жовківчанином. Перша висока посада Маївського під час Других Визвольних Змагань також пов’язана з нашим краєм – він став керівником повітового проводу ОУН на Жовківщині. Дмитро Маївський особисто бував в Жовкві, і навіть тривало жив тут, переховувався, лікувався від поранення.
Вулиця Гагаріна – на вул. Героїв України
Обгрунтування: Місто Жовква заслуговує на те, щоб мати вулицю, яка буде нести в своїй назві пам’ять про усі покоління українців, які віддали життя за волю та незалежність нашої держави. Вулиця Гагаріна знаходиться в центральній частині міста і є однією з головних магістралей Жовкви тому саме вона повинна мати таку гідну назву.
Вулицю Ломоносова приєднуємо до вул. Підкови
Обгрунтування: Зважаючи на те, що на вулиці Ломоносова залишився тільки один невеличкий дім №8 її варто приєднати до вулиці Підкови.
Вулиця 8 березня – на вул. Романківа
Обгрунтування: Перейменування на честь видатного жовківчанина Любомира Романківа – провідного науковця компанії IBM у галузі комп’ютерних технологій, співвинахідника (разом з Девідом Томпсоном) процесів створення тонкоплівкових індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для запису інформації, що уможливили появу жорстких дисків і персональних комп’ютерів, автор і співавтор понад 65 патентів. Про Україну Романків сказав так: «Коли я приїжджаю до України, я відчуваю, що я є у своїй країні, де я народився і де все мені рідне. Я поїхав з України, коли мені було 13 років. Коли увечері до Жовкви прийшли совєтські війська, то вже вночі з’явилися списки тих хто має бути розстріляний наступного ранку».
Вулиця Чайковського – на вул. Жолкевських
Обгрунтування: Розбудові та розвитку Жовкви сприяли родина Жолкевських та їх нащадки. Насамперед потрібно завдячувати окрім Станіслава Жолкевського – Регіні Жолкевській, яка за відсутності свого чоловіка займалася всією господаркою міста. Також, найвищого розквіту, Жовква, досягла тоді, коли була резиденцією Яна Собеського – правнука Станіслава Жолкевського. Тож всій красі та побудові нашого міста ми повинні дякувати в першу чергу, саме їм!
Вулиця Визволення – на вул. Збройних Сил України
Обгрунтування: Символічно, що радянську назву, яка прославляє окупацію 1939 року Західної України ми перейменуємо на честь нашої армії, що захищає нас від новітніх російських «визволителів» – окупантів.
Село Блищиводи:
Будинкам, що знаходяться на вул. Гагаріна надати такі адреси – вул. Миру, 12А, вул. Миру,12Б.
Село Великі Передримихи:
– вул. Лесика – на вул. Лісна;
– вул. Космонавтів – на вул. Вишнева.
Село Зіболки:
– вул. Лесика – на вул. Сотника Перемоги;
– вул. Чучвари – на вул. Перегорода.
Село Кулява:
вул. 1 травня – на вул. Соборна.
Село Воля-Висоцька:
– вул. Довженка – на вул. Каденюка;
– вул. Несторова – на вул. Героїв України;
– вул. Петрова – на вул. Петріва.
