Вже два тижні у Західному реабілітаційно-спортивному центрі на Турківщині тривають навчально-тренувальні збори національної збірної на Ігри Нескорених. Це міжнародні спортивні змагання, участь у яких беруть поранені військовослужбовці з різних країн світу. Ігри мали відбутись цього року, однак через пандемію їх перенесли на 2021 рік. Україну на престижних світових змаганнях представлятиме понад 20 ветеранів російсько-української війни.
Серед тих, хто представлятиме Україну на Invictus Games The Hague 202One, четверо львів’ян: нацгвардійці Дмитро Афанасьєв та Ігор Галушка, ветерани Збройних сил України Сергій Калитюк та Віктор Легкодух. До змагань у стрільбі з лука наших Нескорених готує ще один львів’янин – Дмитро Сидорук.
Про «Ігри Нескорених» Дмитро Сидорук дізнався у 2016 році від тодішнього очільника Львівського обласного центру «Інваспорт» Мирослава Николаєва. А у 2017-му змагання втретє проводили у світі та вперше формували команду України. Чоловік взяв участь у національному відборі та потрапив до складу збірної. На міжнародних змаганнях виборов срібну медаль зі стрільби з лука. Зараз Дмитро Сидорук координує рух Нескорених на Львівщині.
«У Торонто зустрілись із принцом Гарі, який заснував ці ігри. Він нам з перших уст розповів про мету змагань, їх важливість, тощо. Коли повернувся додому, мене обрали координатором Invictus Games у Львівській області. Це було чимось дуже новим для України. Станом на сьогодні про рух Нескорених знає дуже багато ветеранів Львівщини. Звертаються з конкретними питаннями про те, де можна займатись тими чи іншими видами спорту. На національному етапі змагань з нашої області брало участь чи не найбільше ветеранів – понад 40 осіб», — розповідає Дмитро.
Навіть ті ветерани, що не потрапили до складу національної збірної продовжують тренувальний процес: знайшли тренерів, зали.
«Готуються до наступних відбіркових змагань. Цей виїзд на міжнародний старт є надзвичайно великою мотивацією. І те, що склад національної збірної щороку оновлюється, є дуже доброю концепцією, адже не потрапивши одного року, ветерани мають мотивацію готуватись до наступних відбіркових змагань».
Специфіка ветеранського спорту, зазначає чоловік, у тому, що кожен вид спорту слід адаптовувати під конкретного ветерана. У стрільбі з лука, наприклад, ветерани з ампутованою рукою можуть стріляти челюстю.
«Загалом стрільба з лука дуже цікавий вид спорт, бо тут треба поєднати статику та динаміку, контролювати свої емоції. А ще це дуже адаптивний вид спорт – практично зі всіма пораненнями можна все ж знайти можливість стріляти. Коли побували за кордоном на змаганнях, подивились, як стріляють ветерани з інших країн. Тепер цей досвід стараємось максимально застосувати у нас. Invictus є своєрідною спілкою, завдяки якій наші межі розширюються. Ми всі з різних міст, а будучи разом на тренуваннях та змаганнях, маємо можливість спілкуватись та адаптовуватись. Таке середовище дуже важливе для соціалізації та адаптації. Коли приїжджаєш з окопів, де по тобі стріляють, сюди, де війни нема, де все добре, спочатку досить важко», — зауважує Дмитро.
Сергій Калитюк з червня 2014 року в складі 25-ї окремої повітряно-десантної бригади брав участь в операції з підсилення Луганського аеропорту, 19 червня 2014 року брав участь в штурмі ямпольського напрямку. По дорозі з Червоного Лиману до Ямполю в червні 2014 року потрапив в засідку та отримав 5 кульових поранень — одне в голову та чотири в спину. Сергій відбирався до національної збірної і 2017-му, і в 2018-му, однак потрапив аж на відборі на ці ігри. На питання, які завдання ставить перед собою на змагання у Гаазі, відповідає лаконічно:
«Перше місце у велоспорті на шосе, перше місце у стрільбі з лука та перше місце у баскетболі на візках».
Львів’янин Ігор Галушка з вересня 2014-го до квітня 2017 року в складі полку «Азов» брав участь в боях за Мар’їнку, Широкине, Водяне, Талаківку, Лебединське та Павлопіль. Отримав наскрізне кульове поранення в голову, надаючи першу домедичну допомогу на позиції підрозділу в селі Мар’їнка. Коли після операції видужував у лікарні Мечникова у Дніпрі, вперше дізнався про «Ігри Нескорених».
«У палаті висіла плазма, на якій крутилась соціальна реклама цих змагань. Як побачив, як хлопці на протезах бігають, одразу подумав, що це дуже круто. Оскільки я з дитинства люблю спорт, з семи років займався футболом, трошки боксом та боротьбою, вирішив, що теж маю там бути», – розповідає 25-річний ветеран.
У національній збірній Ігор змагатиметься за перемогу у веслуванні на тренажерах за одну хвилину та за 4 хвилини. Також плаватиме, але, каже, що у своїх вміннях як плавця поки не впевнений.
«До поранення я це вмів робити досить добре, а після адаптація у воді проходила важко. Але “Ігри Нескорених” це чудова мотивація для мене нарешті добре опанувати плавання. Я думаю, то дуже важлива навичка у житті. Деколи уявляю собі ситуацію: пішов я з другом, з дівчиною десь на озеро. І раптом хтось починає тонути. І що я тоді буду робити? Казати “Вибач, друже, я б тебе врятував, але не можу”. Якась абсурдна ситуація. Тому я пішов у басейн, взяв кілька індивідуальних занять з тренером, зараз вже продовжую тренуватись сам», – розповідає Ігор.
Перед поїздкою у Гаагу в українських ветеранів заплановані ще два навчально-тренувальні збори: у лютому та квітні перед від’їздом на змагання. Також заплановані окремі табори для тих, хто братиме участь у командних змаганнях з баскетболу на візках. У команді з десяти учасників змагатиметься й львів’янин Віктор Легкодух. Нещодавно, нагадаємо, він на візку здолав Лондонський марафон.
Світлини LMN та команди проєкту.
Три авто і понад 500 тисяч зарплати: що задекларувала нова заступниця Козицького Христина Замула
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
