«Навіть нема можливості лягти в лікарню, бо не буде за що їсти»: небайдужих просять допомогти 6-річному Ігорчику Рибаку

реклама

Сьогодні у соцмережі з’явилося інформація-прохання про допомогу. Оксана Федорчук звернулась у такий спосіб до всіх небайдужих, щоб допомогли 6-річному хлопчику зі Львова. У дитини проблеми з ніжками. Жінка на волонтерських засадах приходить у цю сім’ю робити малечі масаж. Каже, родина живе у скруті на 12 кв.метрах.

«Ходжу до дитини 2 р / тиждень, на реабілітацію… Живуть у кімнаті, в гуртожитку, на площі 12 кв.м, де і коридор, і кухня, і туалет, і 5 односпальних ліжок, в 2 поверхи. Бабця того хлопчика плаче, що навіть не має можливості лягти з ним в лікарню, бо не буде за що їсти. Буду рада, якщо хтось відгукнеться хоч про якусь допомогу. Можливо дитячий ровер хтось має, поттрібно розробляти ніжки», – йдеться у дописі Федорчук.

LMN зв’язалася із сім’єю Рибак. Бабуся хлопчика розповіла, що досі соромилась просити про допомогу.

«Ніколи не просила. Сама виховала 5 дітей. Всіх у цій кімнаті. Зараз живу з 19-річним сином, дочкою та її 6-річним сином Ігорчиком. Ще двох онуків приводять старші діти, – розповідає Галина Олексіївна. – Ігорчик народився здоровою дитиною. Але в час, коли у нього почали різатися зубки, почали спостерігати за ним певні негаразди. Постійно поносив, рвав. Зверталися до лікаря пояснювали – порушення з щитовидкою. Виписали якісь припарати. Наче стало краще, але щось все рівно було не так. Дитина розвивається не так, як всі. Зовсім не хотів нічого їсти. Єдине чим можна було нагодувати – це манна каша. Почалися проблеми з ніжками. Погано ходив. Списували, спочатку, що може не мав де розходитися, бо живемо в тісній кімнатці, тут особливо і не побігаєш. Але ми часто гуляли на вулиці, їздили в село. Там проблема була таж».

Жінка розповідає, лікарі, до яких зверталися, не могли поставити остаточного діагнозу.

«Говорили нічого страшного, купіть ортопедичне взуття. Купили. Хлопчик трохи поправився. Підріс, але ходить і дальше погано. Порадили нам поїхати у реабілітаційний центр в Брюховичі. Відкладаємо на нього. Але з тої зарплатні, що маю я та дочка, не дуже і відкладеш. Я прибиральниця у 8 лікарні. Дочка – пекарка. Копійки отримуємо. Жодних допомог нема», – додає жінка.

Ганна Рибак каже, що вже наче і пристосувались до життя в тих умовах, які мають. Кімнату на 17,5 кв.метрів поділили на дві. В одній організували спальну із двоповерховими ліжками. В іншій тісненькій – кухню, коридор. Поставили дві тумбочки, пральну машину та унітаз.

«Ще раніше ходила у міську раду. Мене поставили на чергу отримання житла. Але досі нічого. Можливо хтось замість мене вже дві квартири отримав. Все чекала, що комісія до нас прийде, подивиться як живемо. Але нема нікого. То й змирилася. Зараз єдине, аби дитину на ноги поставити. Щоб не проґавити цього дорогоцінного часу, і його проблема ще більше не загострилася», – каже Галина.

Для всіх небайдужих, хто має можливість допомогти сім’ї Рибак реквізити:

4149 4993 4487 6402 (ПриватБанк) Рибак Галина Олексіївна, тел. 380932444766

реклама