«Наша волейбольна команда була дуже сильна. Ми виступали на всеукраїнському рівні, їздили за кордон на змагання. Зараз я вже недотична до спорту, але хочу бути своєрідним менеджером у відновленні тієї забутої дружби. Порівнюю своє дитинство і дитинство своїх дітей. За час навчання в школі я разів 10 була у Франції, про інші європейські країни навіть згадувати не буду, бо ми багато де бували. Ми навчались у звичайній сільській школі, але завдяки Ігорю Романовичу мали дуже багато можливостей. Зараз, на жаль, це десь трошки загубилось. Хоча я спілкуюсь і з тими французами, вони теж ностальгують. Кажуть, що були б раді, якби то все відновилось», – розповідає LMN Яна Ординська.