Павло Борис (13.07.2003 — 26.05.2026) Уродженець села Руда Львівської області.
Зі слів рідних, Павло любив готувати, захоплювався народними танцями та спортом. Був дуже віруючою людиною, завжди допомагав іншим і залишався опорою для своїх близьких. Вирізнявся ініціативністю, відповідальністю, турботливістю, життєрадісністю та амбітністю. Був мужнім і сміливим, справжнім лідером — ставив перед собою цілі й наполегливо йшов до них. Свідомо обрав шлях військового та присвятив себе служінню Україні.
У 2024 році достроково завершив навчання та став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 250-го Об’єднаного центру інженерної підтримки Сил підтримки Збройних Сил України.
У Павла Бориса залишилися батьки, брат, кохана дівчина, хрещені батьки та родина.