«Нитка родоводу»: в Дрогобичі відкрили виставку родинної вишивки

реклама

Сьогодні, 8 липня у Дрогобичі, в залі Галереї сучасного мистецтва до Дня родини відбулося відкриття виставки «Нитка родоводу», де представлено майже 200 експонатів: від старовинних рушників початку ХХ століття до сучасних авторських робіт. Подію організувало Управління культури та розвитку туризму Дрогобицької міської ради під керівництвом Володимира Ханаса та начальниці відділу Лесі Татарської.

Особливе місце в експозиції займають родинні вишивки з колекцій Мирослава Мариновича — дисидента, правозахисника, співзасновника Української Гельсінської групи, — та Мирослава Глубіша, першого демократично обраного мера Дрогобича.

У своєму виступі Мирослав Маринович зворушив залу спогадами про матір, яка під час короткого побачення в ув’язненні показала йому початки вишивки.

«Український народ живе доти, доки він співає колядки, малює писанки і вишиває. Сьогодні маємо свято одного з таких явищ. І справді для українця дивитися на українську вишивку — це щось надзвичайне… Тут є вишиванка на жовтому полотні, яку робила моя мама. Коли вона привезла її на побачення, я не міг її обійняти, але вона показала вишивку. У тій сірій реальності — ці кольори вибухнули, як життя. Мама показала і хотіла заховати, але поки ми говорили — я сказав “НІ, хай ця вишивка буде!”»,- сказав Мирослав Маринович.

Після нього до слова долучився Мирослав Глубіш, який був одягнений у родинну вишиту сорочку теж з непростою історією.

«Ми вшивали на волі і в неволі, ми молились на волі і в неволі, і я думаю, що це і надалі нас береже… Ця сорочка, в якій я сьогодні, була вишита сестрами моєї бабусі для мого батька і надіслана йому в табори — уральські табори, у 1947 році. Потім мама відшила її, і тепер я її ношу. Цей візерунок називається “Яворівка”, і сорочка вишита в селі Рижкова Воля біля Ярослава, нині це окуповані Польщею українські землі. Це вишивка створена в умовах переселення, таборів, арештів», — розповів пан Мирослав.

Він також додав, що за радянської окупації вишиванки можна було носити, їх не забороняли: «Більшість цього не робила не через страх, а тому, що вважала це сільським. Але ті, хто зберіг вишивку — зберегли Україну».

Своїми роздумами про вишивку долучилася також Парасковія Дворянин, депутатка Львівської обласної ради, яка представила на виставці власноруч вишиту сорочку, а також поділилася особистими родинними спогадами.

«Моя свекруха розповідала, що в Алтайському краї її мама порола речі і вишивала рушники. Вишивка — це також про нашу силу і про нашу впертість. Моя бабуся розповідала, як особливо обдаровані начальники радили спалити вишиванки — вона запаковувала їх у банку, як тоді казали — “в слоїк”, і закопувала під грушку, щоб зберегти»,- зазначила Парасковія Дворянин.

За словами депутатки, вишивка — це не лише про минуле, а й про майбутнє, бо вона не втрачає актуальності на чужині і служить невидимим містком із рідним краєм. Українці розстеляють вишивані обруси на Різдво, Великдень і в неділю, коли приходять гості. Парасковія Дворянин також нагадала, що молодь гідно підхопила естафету попередніх поколінь.

«Саме студентка Чернівецького університету Ірина в 2006 році сказала: “А давайте завтра прийдемо всі у вишиванках!” І тепер ми маємо День вишиванки, який українці відзначають у всіх куточках планети»,- додає пані Парасковія.

Також слово мав депутат Львівської обласної ради Сергій Оленич, підкресливши важливість таких заходів саме у воєнний час.

«Саме під час війни ми глибше задумуємось над тим, що є оберегом для нашої душі й для наших воїнів. Цей вечір — це зустріч із автентичністю, українською музикою, вишивкою, з нашим кодом. І ми самі вишиваємо сьогодні свою сучасну українську культуру. Із вдячністю усім, хто це створює — і особливо нашим Збройним силам»,- каже Сергій Оленич.

На урочистому заході також були присутні міський голова Дрогобича Тарас Кучма, заступник міського голови з гуманітарних питань Юрій Кушлик, а також колектив Управління культури і розвитку туризму під керівництвом Володимира Ханаса, мешканці Дрогобича.

Варто зазначити, що на виставці «Нитка родоводу» у трьох залах зібрані роботи з узорами не лише Дрогобиччини та навколишніх районів — Самбірщини, Стрийщини. Також тут можна побачити типові узори Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини, Закарпаття, Чернівеччини, виконані в техніках: хрестик, низинка, набирування, стебнівка, шов «вперед голку», художня і лічильна гладь, ретязь та інші — плетюги, козлик, мережка і змережування, болгарський хрестик.

Можна побачити вишиті рушники, подушки, сорочки, камізельки (лейбики), штори, серветки, картини і навіть вибійчані спідниці.

Виставка триватиме півтора місяця в Галереї сучасного мистецтва на вул. І. Франка, 14.