Обласний бюджет і війна: хто фінансує, як контролює і чому це важливо. Ексклюзивне інтерв’ю з Андрієм Годиком

Львівська мануфактура новин взяла велике інтерв’ю у Андрія Годика, Першого заступника голови облдержадміністрації. Говорили про фінансування Сил оборони з обласного бюджету, стратегії сталості, прозорості використання коштів і ролі громад

У 2024 році з обласного бюджету було спрямовано понад 700 млн грн на підтримку Сил оборони, а в 2025 році — вже понад 300 млн грн. Чи є стратегія щодо забезпечення сталого фінансування в умовах тривалого конфлікту, і як планується уникнути скорочення підтримки в майбутньому?

– Напевно, з минулого року розпочнемо. Більше 700 млн грн виділено для підтримки Сил оборони. І, що надзвичайно важливо, широка географія. Якщо до повномасштабної війни 2022 року фінансувалися, переважно, підрозділи, які дислокувалися або мали місце постійної дислокації межах Львівської області, то з 2022 року ми фінансуємо всіх, хто цього потребує, в межах нашого фінансового ресурсу. Якщо говорити про кількість підрозділів, це 93 різних підрозділи Сил оборони фінансувалися в межах нашої програми з обласного бюджету. Цього року вже 320 мільйонів були профінансовані. Якщо ми говоримо, ви правильно підмітили, так, у нас зараз фінансовий ресурс загалом на програму 500 мільйонів, але за результатами перевиконання обласного бюджету, який буде переглядатися за підсумками першого півріччя, тобто додатковий фінансовий ресурс для підтримки саме Сил оборони буде скерований. Але тут треба дивитися не тільки на пряме фінансування підрозділів. Загалом треба дивитися на видатки, пов’язані з війною. Це точно невід’ємні чинники, невід’ємні процеси. Це і ВПО, це і медична реабілітація, психологічна реабілітація наших військових. Це точно те, на що обласний бюджет близько 30% від загального фінансового ресурсу виділяє. По видатках і підтриманню динаміки: тут важливо, щоб це не було тільки зобов’язання обласного бюджету. Ми повинні виробити в суспільстві принцип залученості кожного, і співпереживання кожного. Не тільки глибокої стурбованості в соцмережах, або перепощуванням трагічних фото або трагічних новин, а відчуттям, що ти долучився до чогось у вигляді волонтерства, у вигляді сплати податків, у вигляді того ж самого донату або, безпосередньо, участі в Силах оборони. Тому це має бути загальне не тільки суспільства, не тільки влади, але влади всіх рівнів, як виконавчої, так і місцевого самоврядування. Тому ми з одним із елементів підштовхуємо органи місцевого самоврядування до видатків на оборону. Якщо подивитися минулий рік, буду часто згадувати його по відношенню, щоб бачити, як динаміка.

А які результати аналізу видатків?

– Загалом ми проаналізували підсумки до 2004 року і проаналізували видатки місцевих бюджетів. Яка саме частка з них була на видатки пов’язані оборонного характеру? Середній відсоток видатків, якщо взяти всі зведені бюджети, становить 9,8% від всіх видатків. Багато це чи мало? Доволі таке оціночне твердження буде, але ми скажемо зі своєї сторони, що частка обласного бюджету становить 19%. Місто Львів близько 10%. Але це не питання про 10% і 19%. Гірше те, що є громади, в яких частка оборонних бюджетів становить близько до нуля. Давайте для прикладу. Не люблю дуже називати громади, але якщо за підсумками минулого року Дрогобицька громада профінансувала, якщо не помиляюсь, близько 5 млн грн. Офіційно, за рік. При бюджеті річному більше одного мільярда грн. То це про фінансування і підтримку Сил оборони чи ні?
Так, можна говорити, що це не пряма функція місцевого самоврядування. Але в нас реалії війни.

Громади, які не дуже зацікавлені в підвищенні фінансування, чому так діють?

– На кожну громаду потрібно дивитись під певним ракурсом. В когось це принципова позиція голови громади. Дійсно, я можу з іншої сторони навести приклади. Та ж сама Сокільницька громада, де голова громади зайняв чітку позицію, що видатки оборони – це пріоритет. Городоцька громада – аналогічна ситуація і ряд інших. І це питання в керівництві, депутатському корпусі або якихось власних переконаннях. Я не можу казати, що там маємо профінансувати 90%. Бо в кожного є мережа закладів охорони здоров’я, соціального спрямування, освіта. І є якісь інші, напевно, там, вкрай важливі, першочергові видатки, пов’язані з протиаварійністю і так далі. Тому точно висновки завчасно я би не робив. Але знаєте, якщо ми вже згадали Дрогобич, то в цьому році більше 10 млн гривень вже профінансував. І левову частку з них – це в межах тієї ініціативи, яку озвучував начальник ОВА Максим Козицький, коли ми декларували, що давайте ми з області профінансуємо півмільярда гривень. Це точно буде такий знаковий приклад єдності заради спільної мети – підтримки Сил оборони. Тоді нам вдалося 438 млн грн, з яких 100 млн грн – це обласний бюджет. Тому треба шукати шляхи стимулювання, правильні слова. І одним з цих елементів – це є стимул зі сторони громадськості.

Яким чином здійснюється контроль за ефективністю використання коштів, спрямованих на закупівлю БпЛА, засобів РЕБ та іншого обладнання? Чи є механізми прозорого звітування перед громадськістю?

– З метою уникнення, навіть не те, що перевитрат, чи неефективного використання бюджетних коштів, а перш за все з метою, щоб військовим надійшло саме те, що їм потрібно, ми фінансування здійснюємо вигляді субвенції державного бюджету у конкретні військові частини. Чому наша позиція саме така? Ми ж у 2022 році побачили, коли тільки всі фактично напрацьовували механізм, як це краще робити, ми бачили, що військові технології надзвичайно швидко міняються. І тенденції технологічного фронту надзвичайно швидко міняються. Ті ж самі РЕБи, ми можемо говорити про їхню ефективність, неефективність. Але якщо подивитися за загальною процедурою: контрактування, тендерна закупівля і так далі, то цей процес тривалий в часі. Але коли процедура могла бути оголошена, коли потрібен був РЕБ, що працює на певних частотах, а коли процедура відбулася і здійснилась поставка – тоді виріб може бути абсолютно неактуальний, тому що ворог перейшов на абсолютно інші частоти. Тому наше бачення таке: ми фінансуємо військових, вони точно знають, що їм краще, можуть прогнозувати і розуміють, яке у них фактичне матеріальне забезпечення. В частині контролю, вибачте насправді, але у нас кількість контролюючих правоохоронних органів точно не зменшуються. Їх стає ще більше і більше. Це, напевно, добре, це має бути як елемент стримування і противаги. Є використання коштів, є контроль за їхнім використанням. Але тут, звичайно, важливо, щоб не було гонитви за показниками. Тому що ми бачимо по окремих кейсах, коли здійснюється аналіз умовного завищення вартості придбання чогось, чи послуги, чи товару, з актуальних цін станом на 2025 чи 2024 рік, по операціях, які були у 2022 році. Приклад дуже простий – генератори. Коли був ажіотаж, коли був блекаут, або довготривале вимкнення електропостачання, самі прекрасно розуміємо, ринок реагує. Оскільки дефіцит на ринку генераторів, вартість росте. Питання: не купувати їх, чи купувати по тій ціні, ринковій? Але база до порівняння, як потенційні нарахування збитків, береться по актуальних цінах 2024-2025 року. Тут, знову ж таки, виважений підхід має бути у всьому. Як зі сторони людей, які розпоряджаються бюджетними коштами, оскільки це кошти платників податків, так само і зі сторони контролюючих органів. Бо від того, що комусь додатково буде кримінальне провадження, по факту, це на збереження бюджетних коштів не особливо впливає. Основне тут, як на мене, має бути превенція.

Чи планується використання результатів рейтингу для коригування обласного фінансування громад, зокрема для стимулювання тих, хто демонструє кращі результати у підтримці обороноздатності та соціального розвитку?

– Передусім, основна мотивація цього рейтингу – це точно не виокремити хороших і поганих. Це можливість бачити базу для аналізу. Аналізу того, що в нас відбувається, де в нас слабкі сторони, де хтось краще справляється або гірше в тих чи інших напрямках і не більше. Це база, яка має стати основою для прийняття управлінських рішень, як для адміністрації обласної, перш за все для громад, бо вони точно мають розуміти, чому ми так оцінювалися, за рахунок чого вони посідають, або навпаки кращі позиції мають. І що ще важливіше, це можливість контролю зі сторони суспільства. Суспільство теж має право запитати, бо не всі будуть писати якісь запити в Казначейську службу, не всі публічно звітують про ті чи інші кроки органів місцевого завдання. А суспільство має можливість подивитися, чому голова громади тої чи іншої фінансує видатки оборони на 0,0%? Чому в нас питання соціального захисту настільки провалюється? Або чому в нас вартість навчання одного учня суттєво дорожча, ніж в сусідній громаді, з чим це пов’язано? І отакі критичні питання треба ставити, ставити один одному. Тому що ми в результаті цього обговорення, або тих чи інших управлінських рішень, маємо ставати краще, це основна мотивація. У нас є сім блоків. Ми раніше оцінювали або робили зріз по тому, що важливо для держави – видатки оборони. Але ми пішли трошки далі, ми сформували 4 критерії в цьому рейтингу, які умовно згруповані в сім блоків. Видатки оборони, фінансовий сектор, соціальний сектор, цифровізація, економіка, інвестиції. Ми багато говоримо про інвесторів, але давайте запитаємо, що ми для цього інвестора робимо. Те, що ми не заважаємо, це вже добре, це половина завдання виконана. З іншої сторони, ми повинні бути цікаві інвестору, і це має бути конкуренція за інвестора: внутрішнього і зовнішнього. Але для того треба щось зробити, подивитися що у вас по земельних ділянках, подивитися що можливо зробити по інфраструктурі, що в межах компетенції громади. Чомусь одні це розуміють, інші – ні. Ми, зі своєї сторони, як обласна влада маємо наскрізний список, в розрізі кожної громади, потенційно привабливих земельних ділянок, об’єктів, які можуть бути цікаві інвестору, з розумінням того, яка приєднана потужність по газу чи по електропостачанню до кожної земельної ділянки. І ми це пропонуємо, але ми не можемо це зробити замість громади, лише в доповнення до громади. І тому цей рейтинг про те, хто працює, як працює, чи він потім в динаміці щось змінить чи ні. Ми вже теж чули десь зворотний зв’язок, але так неофіційний, що ось рейтинг зробили, нас засудили. Будь ласка, ми готуємося до дискусії, і ми визнаємо, що ці критерії будуть змінюватись, щось буде додаватися, щось ми будемо бачити, що динаміки жодної, бо там, мабуть, сталий критерій, який упродовж року не змінюються. Але це, знову ж таки, питання для оцінки не тільки голів громад, це і для нашої діяльності. Тому що ми пов’язані і все, що відбувається в Львівській області, це наше або спільне досягнення, або спільна поразка.

Комплексна рейтингова оцінка громад враховує 44 показники, включаючи фінансовий менеджмент та підтримку військових. Як забезпечується об’єктивність та прозорість цього рейтингу, і чи передбачено залучення незалежних експертів до його формування?

– У нас під кожен критерій є офіційний документ. А ще контролюючий орган, митниця, податкова, казначейство. Ми акумулюємо ту інформацію, яка є, і подаємо в тій формі, яку вважаємо найбільш прийнятною для суспільства. Ми цей рейтинг теж не за один день зробили. Були попередні робочі зустрічі, де кликалися представники органів державної влади, різні інстанції, різні органи, в тому числі наші структурні підрозділи. Ми проговорили, що найбільш важливо для тої чи іншої галузі. В результаті, виокремили саме ті критерії, які на нашу думку відповідають запиту суспільства і цікаві для аналізу. Тому, я переконаний, що ці рейтинги можуть змінюватися, але в частині доповнень або зменшень. Але я гарантую що ті показники, які там є, що вони формуються на підставі офіційних даних, які не придумав ні Годик, ні Козицький, ні будь-то інший.

Якщо порівняти роки від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році і до нині, чи змінилося щось в кращу сторону для інвесторів, чи охочіше вони йдуть на Львівщину?

– Якщо говорити про офіційну статистику, то розмір прямих інвестицій в Львівську область, в тому числі капітальних інвестицій в Львівську область, за підсумками 2024 року, він більший, ніж в 2023 році і об’єктивно більший, ніж в 2022 році. Але, якщо говорити абсолютними цифрами, то цей показник за підсумками 2024 року менший, ніж показник інвестицій 2021. Це фактично якась певна тенденція. Ми бачимо по багатьох галузях економіки Львівщини: ті галузі, які попросідали, попросідали майже всі в 2022 році. Стрес, шок, порушена логістика, ринки збуту і так далі, але це поступово відновлюється. Але ми досі ще не вийшли на ті показники, які були в 2021 році, так само з інвестиціями. З іншої сторони, якщо говорити про інвестора, то ми бачимо збільшену активність, перш за все, зі сторони зовнішніх інвесторів. Нам дуже важливо на прикладі успішних кейсів, які реалізовані в межах Львівській області, показувати що в Україну можна і потрібно інвестувати. До прикладу, нині був рік, як відкрили фабрику «Філіп Морріс Україна». Це великий об’єкт, який створили за неповний рік від моменту розгляду потенційних локацій до моменту відкриття фабрики. Це дуже правильний і успішний кейс, це великий платник податків для Львівщини. І це вже в межах повномасштабного вторгнення. Можна говорити і про внутрішнього інвестора – Кохавинська паперова фабрика. Вона вклала за період після початку повномасштабного вторгнення більше 30 млн. євро в розширення своїх виробничих потужностей. Але вони вже мали підприємство, вони розуміють ринок, розуміють безпекову складову. На початку цього року відкрили завод «Kreisel», який займається будівельними матеріалами. Сума інвестицій – 14 мільйонів євро. Але що важливо, реалізація цього проєкту відбулася вже після початку повномасштабного вторгнення. Іноземці з острахом ставились, але вони повірили, вони це зробили. Як наслідок, ми маємо зараз найсучасніший в Європі завод по виробництву будівельних сумішей. Вони самі це говорять, це звучало на Мюнхенській безпековій конференції. Вони кажуть, в Україну можна інвестувати. І нам, як регіональній місцевій владі, гріх не скористатися тими можливостями, які є. Безпекова ситуація, ну точно в нас спокійніше, ніж прифронтових областях і в тому самому місті Київ. Це питання логістики, адже у нас зручна логістика, у нас логістична інфраструктура будується і розвивається. У нас є 17 індустріальних парків, які можуть стати точками економічного зростання. Ще одне, ірландське підприємство «Kingspan», теж готує велику інвестицію, вони отримали дозвіл на початок будівництва нового заводу, але вони вже мали попередній досвід і мають діючий завод. Нам, звичайно, важливо подавати цей сигнал на зовнішнього, іноземного інвестора, але на прикладі успішних кейсів.

Наскільки інвестиціям сприяє держава в контексті обмежень, чинного законодавства, тощо?

– Держава, як на мене, має виконувати декілька функцій. Улюблена моя фраза – «не заважайте бізнесу, ринок розставить свої крапки над і». З іншої сторони, що надзвичайно важливо, держава зі своєї сторони має бути передбачувана. Це стосується як регуляторної політики, так і фіскальної. Оскільки великі інвестиційні проекти, вони вимагають планування, і реалізація цих проєктів, як і будівництва, так і окупність цього проєкту, становить роки. І без планування фінансового ресурсу, залучення фінансового ресурсу, як правило, кредитного, а в нас в той же час будуть мінятися податкові ставки, чи додаватися якісь податки чи збори, це точно не про то. Тому держава в тому плані має бути передбачувана. З іншої сторони, з позитиву, держава у вигляді регуляторної служби, чи регуляторів тих чи інших ринків, готові, чують той запит від бізнесу, що треба спростити, щоб бізнес міг рухатися швидше, динамічніше і масштабуватися. Але, скажімо, якісь елементи бюрократії є? Та є, звичайно. І це в кожній країні є процедури, які потрібно пройти. Бо якщо їх не пройти, ми будемо мати взагалі відсутність будь-якого контролю, і не розуміти, що відбувається в тій країні. Тому це нормальні прийнятні речі. Чи блокування є? В нас найбільша завжди проблема була в бізнесу, це приєднання до мереж газових і електропостачальних. Зараз питання суто на нормативному рівні, суттєво, по мене суттєво спростилися. Є ексцеси окремих виконавців, але це знову ж таки, я думаю, що з нашою допомогою багато речей нам дається вирішити.

Ви зазначали, що наявна інфраструктура не дозволяє повною мірою забезпечити підготовку населення до національного спротиву. Які конкретні кроки вживаються для створення нових центрів, і як забезпечується їх фінансування в умовах обмежених ресурсів? Чи передбачено залучення громадських організацій та ветеранів до процесу навчання у цих центрах, і як планується забезпечити якість та стандартизацію навчальних програм?

– Давайте так перш за все, навіщо нам це? Хтось каже 300 років, хтось 11, хтось ще більше каже, що у нас є недобрий сусід. І ми з цим сусідом будемо жити, незважаючи на перебіг подій. Хто б там не казав, що там проблема в одному чоловіку, ні, там суспільство таке нездорове. Тому ми точно маємо навчитися захищатися. І це визначено на рівні Закону про основи національного спротиву, це визначено постановою Кабінету міністрів, яка дуже довго розроблялась, про систему центрів підготовки населення до національного супротиву. Мотивація і завдання дуже просте: щоб кожен українець віком від 18 до 60 років мав базову підготовку, основні знання по окремих дисциплінах, таких як тактична допомога, патріотичне виховання, психологічна стійкість, базове поводження з вогнепальною зброєю або розуміння хімічної безпеки. Ми бачимо, що відбувається на фронті: ворог не дивиться на жодні міжнародні документи, на жодні конвенції, робить так, як йому вважається. Тому нам точно це треба. А що ми маємо на даний момент? У нас за час незалежності України не побудовано жодного центру, який би обслуговував цивільне населення. Мова йде, якщо ми говоримо саме про підготовку в розрізі цих нормативних документів, це би мало здійснюватися на базі та із залученням Сил територіальної оборони. І дійсно, в 2022 році обговорювався проект побудови полігону територіальної оборони, який би залучався саме до цих потреб. Не буду давати оцінки, але його немає. Його просто немає. На даний момент підготовка здійснюється на базі приватних ініціатив, є залучення громадських організацій, які мають свої невеликі центри. В тому числі військові надають практичну допомогу, практичні навики. Переважно більшість – інструктори, які вже мають бойовий досвід, це є ветерани. Але це не можна робити на військових полігонах. Безконтрольний доступ людей на військові об’єкти, наприклад, призводить до трагічних наслідків. Це точно треба розуміти. Бо це не має бути день відкритих дверей, що кожен охочий зайшов, подивився, постріляв з автомата. І з іншої сторони, ті ініціативи, які є на рівні громадських організацій чи громади, це не їхня пряма функція. Треба бути свідомим того, що після закінчення воєнного стану, як правило, ці ініціативи не будуть мати фінансування і подальшої реалізації. Бачення таке, що на обласному рівні має бути створене комунальне підприємство, Центр підготовки населення спротиву. І під це підприємство має бути створена база у вигляді навчального центру, який буде забезпечувати підготовку населення. Без прив’язки до професійної діяльності, статі, освіти і будь-чого іншого. База має бути у всіх. Ми ж не знаємо, як повернеться життя, але це основа має бути. Я думаю, що ми дійдемо до того часу, що це буде обов’язковою нормою, і ти в обов’язковому порядку будеш проходити навчання.