«Один шанс із мільйона»: у Львові врятували донечку військового, яка 3 тижні не могла дихати самостійно | Львівська мануфактура новин
«Один шанс із мільйона»: у Львові врятували донечку військового, яка 3 тижні не могла дихати самостійно
09 Квітня, 14:36

«Один шанс із мільйона»: у Львові врятували донечку військового, яка 3 тижні не могла дихати самостійно

У Львові 2-річна Софійка, донька українського захисника, ледь не загинула від важкої вірусної пневмонії. Майже три тижні дівчинка не могла дихати самостійно — її життя врятував апарат ЕКМО, що замінює роботу серця та легень. Про це повідомили у Львівській міськраді.

На початку зими маленька Софійка занедужала і з високою температурою потрапила до Центру педіатрії дитячої лікарні святого Миколая. Упродовж п’яти днів лікарі тримали дитину на кисневій підтримці. Та раптом стан дівчинки різко погіршився — критично низька сатурація, лихоманка, синюшність. Софійка опинилася на межі життя і смерті.

Рятували дитину спеціалісти відділення інтенсивної терапії та анестезіології. Попри реанімаційні заходи та штучну вентиляцію легень, її стан залишався критичним. У дівчинки діагностували дихальну недостатність III ступеня та серцево-судинну недостатність II ступеня. Медики ухвалили рішення — під’єднати дитину до ЕКМО, апарата, який бере на себе функції серця й легень.

«Мені сказали, що надія є. Але шанс, що вона виживе — один з мільйона. Мені дозволяли навідуватись до донечки в реанімацію. Якби не рішення під’єднати Софійку до апарату, не знаю, чим би все закінчилось», — розповідає мама Софійки Олеся.

Підключення до ЕКМО — це ціла хірургічна процедура. Апарат працював 19 днів, насичуючи кров Софійки киснем поза її тілом і повертаючи її назад у кровообіг.

«Апарат ЕКМО застосовується саме у критичних, загрозливих для життя дитини станах. Стан Софійки був настільки важким, що нам знадобилося аж практично три тижні, аби відвернути лихо», — пояснює лікар-анестезіолог Юрій Пурський.

У перші дні після переведення дитини в реанімацію тата Софійки, який служить у ЗСУ, тимчасово відпустили з частини, щоб він міг бути поруч.

«У перші три дні, коли нашу донечку тільки перевели в реанімацію, тата відпустили з військової частини до нас. Впродовж усього наступного місяця, поки Софійка боролася за життя, він був постійно на звʼязку. Тому я фіксувала будь-які зміни. Знімала на відео косички, які донечці заплітали медсестри, мить, коли вперше розплющила оченята, перші кроки. Після пережитого зараз ми мріємо тільки про одне — зустрітися сімʼєю і обійняти тата», — ділиться мама.

Загалом у лікарні Софійка провела 71 день. Через довготривалу нестачу кисню та нерухомість вона потребувала реабілітації. Фізична терапевтка почала працювати з дитиною ще в реанімації, коли та була непритомною. Потім — навчала тримати голівку, сидіти, а згодом і ходити.

Навесні дівчинці виповнилося три роки — і день народження вона вже зустріла вдома. Реабілітація триває: Софійка продовжує працювати з фахівцями як у лікарні, так і вдома з мамою, а також регулярно навідується до педіатрів та неврологів.