«У 1979 році, через 35 років після проголошення Ісландією незалежности, Юрій Шевельов відвідав ісландську столицю і написав есей “Життя в Рейк’явіку, або Незалежність — і що завтра?” Питання, ставлені ним на ісландському матеріалі, насправді адресовано було читачеві українському, дарма що такий хіба лиш мріяти міг на той час про власну Незалежність: ішлося про те, як новоствореній політичній нації будувати свою ідентичність, коли її, за класиком, “будять окраденою” з історичної пам’яти й культурної самобутности, буквально — “голою догола”? За що чіплятись, на що робити ставку в такій саморозбудові, і, не останнє питання — навіщо, коли, здавалось би, куди менш затратно користуватись культурою колишнього колонізатора? Іншими словами — яка роль “своєї” культури в “своїй” державі і якою має бути державна політика її конструювання?», – так Оксана Забужко пояснює тему цьогорічної лекції Незалежності «”Незалежність — і що завтра?” Культура і безпека».
