«Це була дуже хороша жінка – у селі нема людини, якій вона би відмовила. 25 років пропрацювала в сільській раді. Часто скаржилася на високий тиск, але постійно відкладала похід до лікарів. Все робота, робота, – веде далі Богдан Вахула. – Олена Іванівна й не думала, що так рано піде зі життя. Мала великі плани на майбутнє. У селі хотіла облаштувати парк, доріжки, поставити літню сцену, лавочки. Казала, що у травні хоче гарно відзначити ювілей. Як кожна мама, мріяла ще погуляти на весіллі сина».