Папілярний рак сечового міхура – найпоширеніша форма , яка походить із епітелію (уротелію) стінки сечового міхура, подібний до папіломи. Зустрічається в 90-95% випадків. Зовнішнім фактором ризику є тісний зв’язок з виробничими шкідливостями та канцерогенами, тютюнопаління, застій сечі, генетична схильність. Тому вживання значної кількості рідини призводить до зниження концентрації канцерогенів у сечі і є профілактикою виникнення раку сечового міхура, зазначають у львівській клініці Уросвіт.
До передракових захворювань відносять: інтерстиціальний, кістозний, залозистий, паразитарні цистити; виразки сечового міхура; лейкоплакія.
Клінічно тривалий період може бути безсимптомний і нічим себе не проявляти. Тільки коли досягає великих розмірів, з’являються перші ознаки. Тому перші симптоми не є ранніми: гематурія (кров у сечі); дизурія (часте та болюче сечовипускання); біль в надлобковій ділянці.
Діагностика: загальний аналіз сечі, УЗД, цистоскопія, КТ, МРТ.
