“Ми перекрили дорогу, бо вже у відчаї, – розповідає LMN працівниця лікарні Оксана. – Від серпня не отримуємо свої зароблені гроші. Так, нам кидають дрібку коштів щомісяця. Але, коли вам на картку приходить 300 гривень на місяць, то їх навіть на харчі не вистачає. Я вже не кажу про комунальні послуги та інші потреби. Більше того, ми не маємо підтримки від керівництва. Я розумію, що наш директор не всесильний, але робити щось треба. І це далеко не єдина проблема нашої лікарні. У нас страшні борги за світло, пацієнтів нема чим годувати. Що з того всього буде далі, ми навіть не уявляємо”.