Перед смертю ветеран АТО Юрій Ілик з Яворівщини матері намалював серце

реклама

Юлія Швидко

Вчора у Львівському військово-медичному клінічному центрі помер учасник бойових дій, начальник контрольно-технічного пункту військової частини, старшина 47-річний Юрій Ілик. Сьогодні його поховають поряд з могилою батька на цвинтарі у рідному селі Наконечне Перше Яворівського району.

«З нашого села пішов ще молодим. Однокласники Юрія згадують, що у школі був активним, здібним учнем. Не було завдання, яке йому було би не під силу. Юрій вирішив стати військовослужбовцем, усе життя гідно ніс службу. Був миротворцем в Югославії, Ірані, Іраку. Чотири роки пробув на передовій на Сході, пройшов всю лінію фронту», – розповідає LMN Віра Худоба зі сільської ради Наконечного Першого.

Односельчани Юрія Ілика розповідають, що зі Сходу повернувся поранений. Після операції знову поїхав на війну.

Служив в одній з військових частин на Рівненщині. 25 лютого через погане самопочуття звернувся до медичного пункту, там проходив стаціонарне лікування. Тоді його перевели до Львівського військово-медичного клінічного центру. Після операції помер у реанімації.

«Юра мав проблеми з кишківником. Але це людина – воїн. Його боліло, а він терпів, бо наряди, служба. Коли вже не міг витерпіти, пішов до лікарів. Рівненські медики не змогли йому допомогти, тільки час затягнули. У Львівський госпіталь привезли зі сепсисом. Тут рятували, як могли, але було пізно, – каже LMN Андрій Ваник, товариш Юрія Ілика. – Уже в реанімації не міг говорити. Хотів сказати щось матері, але не вийшло. На листочку намалював серце. Відтоді був у медикаментозному сні».

Юрій Ілик проживав у місті Костопіль на Рівненщині, виховував дві доньки. Старша уже заміжня, друга – школярка. У Наконечному Першому живуть мама та сестра Юрія.