Під час реставрації монастиря на Бродівщині знищили стародавнє кладовище

реклама

16 липня під час моніторингу проведення реставрації монастиря у селищі Підкамінь археологи виявили значні порушення – будівельники знищили десятки давніх поховань. Перемістили та пошкодили одинадцять надмогильних плит старого кладовища.

«Зігнорувавши нашими рекомендаціями, робітники порушили культурний шар на території пам’ятки архітектури національного значення. Будівельники знищили частину кладовища, перемістили і пошкодили 11 надмогильних плит, через що ми втратили важливу інформацію: тепер ці плити не можна прив’язати до конкретних місць і поховань», – пояснює Олександр Сілаєві із Рятівної архіологічної служби.

Проект реставрації храму та дзвіниці у селищі Підкамінь розпочали у 2018 році. Його реалізують в рамках проєкту «Транскордонний паломницький маршрут як інструмент промоції спільної історико-культурної спадщини в українсько-польському прикордонні». Фінансується він з коштів Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.

У червні, під час проведення попередніх археологічних робіт, співробітники Рятівної археологічної служби розкрили частину кладовища на подвір’ї, в межах внутрішніх оборонних мурів монастиря. Було виявлено надмогильні плити та рештки 28 поховань, частина з яких – дитячі. За висновками археологів, кладовище функціонувало тут з початку 17 ст.

«Ми рекомендували скорегувати проєкт у частині зміни рівня пониження подвір’я та наполягали на збереженні в непорушеному вигляді наявних на кладовищі давніх поховань, – додає Сілаєв. – Подальші земляні роботи можливі лише за участі археологів та з врахуванням їхніх висновків і рекомендацій».

Рятівна археологічна служба вже підготувала відповідне звернення до департаменту архітектури та розвитку містобудування, який є замовником робіт. Вимагає негайно призупинити роботи та забезпечити збереження кладовища 17-18 ст. Воно є невід’ємною частиною комплексу Домініканського монастиря в селищі Підкамінь.

Монастирський храм у селі Підкамінь є пам’яткою архітектури національного значення 15-18 ст. Перша згадка про монастир датована 1464 роком. Він діяв до 1946 року, у 1940-50-х роках там була тюрма НКВС.

У другій половині 1950-х років замість в’язниці функціонував психоневрологічний інтернат закритого типу. У храмі зробили конюшню, а згодом – гараж для сільськогосподарської техніки. З 1997 року монастир відновлено. Тепер він належить монахам-студитам УГКЦ і має назву Монастир походження дерева Хреста Господнього.

реклама