«Піднялася температура, і вже наступного дня ми поїхали до лікарів», – син померлого від COVID-19 на Миколаївщині

реклама

«Батько був далекобійником, їздив по Україні, – розповідає чоловік. Просить його не називати. – 16 квітня повернувся із чергового рейсу з Києва. Вдома йому стало зле – піднялася температура, боліло вухо. Ми спочатку думали, що це звичайна застуда. Але вже наступного дня поїхали на огляд у Миколаївську районну лікарню. Батько ще з дитинства мав проблеми із легенями, тож через пандемію коронавірусу вирішили не зволікати. Там йому зробили експрес-тест, він виявився негативний. Тата ретельно оглянули, зробили рентген і поставили діагноз «двостороннє запалення легень». Призначили необхідне лікування і відправили нас додому. Ми старанно виконували усі настанови лікарів, але татові ставало лише гірше. І вже 3 травня я відвіз його у Львівську інфекційну лікарню, а звідти спецбригада швидкої повезла його в госпіталь у Винники».

«Мені медики сказали їхати додому, – продовжує син потерпілого. – Я ще наполягав на тому, щоб і мені зробили необхідні тести, бо ж контактував з татом. Але мені сказали, що в цьому нема потреби, бо симптомів у мене нема. А вже зранку повідомили, що батька не стало. Проконсультували, що і як я повинен зробити для поховання. Тож я придбав труну і поїхав забирати тіло. У морзі тіло батька обробили спеціальними розчинами, помістили його у герметичний пакет. Я повіз батька у нашу сільську церкву, щоб відспівати і похоронити».

«Попри усі перестороги люди таки прийшли, – розповідає чоловік, – бо любили і поважали мого батька. До того ж тоді ніхто не знав, від чого насправді він помер. Усі були в масках і дотримувалися дистанції».

«За життя тато дуже веселий був, життєрадісний, – каже син покійного, – колись грав на весіллях. Попри проблему з легенями, завжди чудово почувався, вів здоровий спосіб життя, загартовувався, часто по вулиці босий ходив. От недавно, ще перед його поїздкою, ми разом картоплю перебирали. То ще з ним сварилися, щоб взувся, бо на вулиці холодно було».