Історія відновлення водяного млина в Зашкові
Цей водяний млин — єдиний, що зберігся з восьми млинів, які колись працювали вздовж річки Млинівка в селах Зашків та Завадів.
Під час Першої світової війни млин був зруйнований, а відбудували його у 1920-х роках. Серед згаданих власників був Ізидор Зайдман, а потім Францішек Орлович. Останній отримав офіційний дозвіл на експлуатацію млина в період з 1929 по 1931 рік.
У архівах збереглись технічні креслення, розрахунки витрати та висоти падіння, а також описи греблі та підвідного каналу. У 1931 році під час офіційної інспекції тут встановили пункт контролю рівня води. Це свідчить про те, що вже століття тому млин функціонував за чітко регламентованою системою управління водними ресурсами.
Одним із механізмів помелу є — традиційний жорновий млин, і також три вальцових станки. Більшість обладнання залишилася майже в первозданному стані.
Під час німецької окупації у Другій світовій війні до валу турбіни млина ременем було приєднано генератор. Електроенергія, вироблена млином, забезпечувала освітлення історичного центру села вздовж сучасної вулиці О. Мармаша.
Усередині млина збереглися таблички з написами дорадянського та радянського періодів. Також там можна побачити рукописні нотатки мельника, написані на віконній рамі, з переліком прізвищ місцевих боржників.
Нагадаємо, у липні 2016 року цей млин увійшов до програми екскурсії, організованої членом правління Української асоціації млинологів Оленою Крушинською для членів Міжнародного товариства млинологів (TIMS).
