Ексначальник Голосіївського управління поліції та офіцер ЗСУ Денис Ярославський розібрав причини трагедії, пояснивши, чому «поліція діалогу» безсила проти автомата та чи настав час озброювати цивільних.
На думку Ярославського, затримка з ліквідацією стрільця — це не просто страх окремих патрульних, а системний збій. У прифронтових містах реакція була б миттєвою, проте в тилу підготовка поліції залишається на рівні мирного часу.
«Це повністю провалена система підготовки Національної поліції, яка не готова до викликів, з якими зіткнулася країна. Якби така історія трапилася у Слов’янську чи Костянтинівці, злочинець був би ліквідований одразу. Поліцейські в прифронтових містах не дезорієнтувалися б і не проявили такої непрофесійності», – зазначив він.
«Поліція діалогу» на місці теракту — це помилка
Однією з причин затягування операції стало залучення підрозділів, які не мають жодного стосунку до антитерору.
«Переговори — це складна складова, але в цьому випадку брала участь так звана “поліція діалогу”. Це люди без фахової підготовки, вони не є психологами чи переговорниками. Така поліція доречна на масових заходах, щоб заспокоїти п’яних, але вона повністю не готова до таких ситуацій», – зазначає спікер.
Хто має понести відповідальність?
Питання про те, хто винен у загибелі семи людей, залишається відкритим. Денис Ярославський переконаний, що відповідальність не повинна закінчуватися на звільненні командирів екіпажів чи інструкторів. Проблема має вертикальний характер.
«Відставка Євген Жукова — це гідний вчинок офіцера вищої ланки, я вчинив би так само. Проте покарання зазвичай несуть лише ланки середнього та нижчого рівня: командири, інструктори з вогневої підготовки чи начальники районних управлінь», — зазначає Ярославський.
На думку експерта, головні винуватці — це ті, хто відповідає за стратегічне планування та реформування правоохоронних органів у воєнний час. Ярославський наголошує, що без реальних змін у верхівці керівництва, правоохоронна система залишатиметься кризовою, а цивільні й надалі будуть незахищеними перед подібними терактами.
Право на самозахист для цивільних
На тлі того, що озброєні екіпажі не змогли захистити людей у перші хвилини, знову постало питання права громадян на власну зброю. Ярославський вважає, що це могло б стати стримуючим фактором для терористів та агресора.
«Якби у більшості людей на руках була зброя, росіяни розуміли б, що кожен може дати відсіч. Якщо населення буде підготовлене морально і технічно, воно зможе себе захистити. Коли держава не може захистити своїх громадян, люди залишаються сам на сам із такими подіями», – каже спікер.
Ярославський переконаний, що в умовах війни українці повинні не лише володіти навичками поводження зі зброєю, а й проходити спеціальні курси з оновлення знань для тих, хто вже має досвід служби. На його думку, тільки морально та технічно підготовлене суспільство здатне ефективно протидіяти внутрішнім загрозам у перші, найкритичніші хвилини нападу.
Чому на проросійського ветерана не реагували спецслужби?
Особливу увагу Денис Ярославський акцентував на особистості терориста. 57-річний Дмитро Васильченков не просто мав антиукраїнські погляди — він публічно транслював їх у соцмережах, підтримував зв’язок із ворогом і навіть виїжджав до РФ після 2014 року. Те, що така особа не лише залишалася на волі, а й мала доступ до вогнепальної зброї, експерт називає катастрофічним прорахунком СБУ.
«Це питання до СБУ: як вони моніторять соціальні мережі? Чому ця людина мала доступ до зброї? Це питання не до патрульних поліцейських, а до тих, хто мав виявити загрозу ще на етапі її формування. Як сталося, що особа, яка публічно шкодувала, що ворог “недостатньо зрівняв із землею” українські міста, спокійно розгулювала столицею?» — обурюється офіцер.
Ярославський пропонує радикальні юридичні зміни для тих, хто підтримує країну-агресора. На його думку, факт проживання в РФ або регулярних візитів до окупанта під час війни має автоматично позбавляти особу права на володіння зброєю в Україні. Та більше, він виступає за обмеження конституційних прав для таких «громадян».
«Якщо людина виїжджає і проживає в рф під час повномасштабної війни… це її свідомий вибір. Треба переглядати ставлення до них, аж до позбавлення права голосу на виборах чи навіть громадянства. Якщо люди виїхали жити в Росію, розуміючи ситуацію, вони точно не громадяни України», – наголошує спікер.
До слова, за даними «Української правди», нападником виявився Васильченков Дмитро Васильович, 57-річний громадянин України, уродженець Москви. З 1992 року він служив в автомобільних військах в Україні. Після 2005 року вийшов на пенсію. Певний час він жив у Росії, а потім проживав в Бахмуті та Києві. У соцмережах Васильченков висловлював антиукраїнські та антисемітські погляди.
Окрім того, військовий пенсіонер підтримував російських бойовиків на Донеччині. Мотиви його дій наразі невідомі та встановлюються правоохоронними органами.
Слідство встановило, що в грудні 2025 року чоловік звертався до дозвільної системи з метою продовження дозволу на користування зброєю та подав медичну довідку.
Нагадаємо, що у Голосіївському районі Києва вдень у суботу, 18 квітня, сталася стрілянина в одному з супермаркетів. За попередніми даними, невідомий чоловік відкрив вогонь по людях на вулиці, після чого зайшов до магазину та продовжив стрілянину. На зараз відомо про 7 загиблих внаслідок теракту.
