У центрі Львова на проспекті Свободи встановили дерев’яну скульптуру «Правда» авторства Володимира Семківа. Незвичайний об’єкт — людське обличчя, крізь яке проходить масивна колода, — викликав бурхливе обговорення серед містян та у соцмережах. Одні називають її справжнім сучасним мистецтвом, інші — обурюються і не розуміють, чому такі об’єкти з’являються у публічному просторі. Журналісти «Львівської Мануфактури Новин» поспілкувалися з перехожими, самим скульптором та мистецтвознавцем Орестом Голубцем, аби з’ясувати, чому довкола скульптури розгорілися суперечки.
Що про скульптуру кажуть львів’яни
Думки містян на вулицях Львова розділилися. Дехто захоплюється провокативними ініціативами та вважає, що вони змушують замислитися.
«Мені сподобалась ця інсталяція, як і “Говерла” навпроти Оперного театру. Вона доволі провокативна, і це класно, що вона спровокувала стільки розмов та дискусій. Загалом мені подобається така ініціатива», — ділиться львів’янка.
Водночас чимало містян вказують на практичні незручності та нерозуміння абстрактної форми.
«Сучасне мистецтво для людей мого покоління не зовсім прийнятне, бо воно незрозуміле. Я не розумію, чому це назвали “Правда” і що це взагалі за образ. До того ж виставляти таке прямо на прохідній частині — нонсенс, краще б виділили окреме місце».
Володимир Семків: «Мистецтво має ставити запитання, а не давати відповіді»
Сам автор скульптури Володимир Семків зазначає, що робота є достатньо буквальною, проте принципово відмовляється нав’язувати глядачам конкретні рамки чи трактування.
“Правда — це те, що змушує думати. Я взагалі проти того, щоб пояснювати мистецтво, адже художник уже виразився, коли створив твір. Якщо я опишу кожну деталь, це означатиме, що я поставив глядача в рамки. Мистецтво має ставити запитання, а не відповідати на них, щоб людина запитала себе: що це і навіщо?”
До негативних коментарів у соцмережах митець ставиться спокійно і наголошує, що будь-яка реакція краща за повну байдужість:
«Предметної чи конструктивної критики я там не бачив — є багато схвалень і багато хейту без конкретики. Люди мають своє уявлення про те, як має виглядати мистецтво, але воно буває різним. Мистецтво — це ключик до сердець і думок: якщо воно вас зачіпає, значить провокує щось шукати в собі».
Скульптор також пояснив, що розміщення об’єкта узгодили з організаторами, а згодом його трохи змістили вбік від центральної алеї, щоб він не заважав руху пішоходів. Крім того, Семків анонсував, що незабаром у центрі Львова в межах Тижня скульптури з’явиться ще одна його робота — цього разу виконана з бетону.
Мистецтвознавець Орест Голубець: «Для сприйняття сучасного мистецтва потрібна “надивленість”»
Професор та академік Національної академії мистецтв України Орест Голубець переконаний, що негативна реакція суспільства є закономірною, адже в Україні десятиліттями формувалися соцреалістичні стереотипи.
«У західному світі знайомство з сучасним мистецтвом відбувається з дитинства. У нас же розрив у понад 50 років сформував стереотип, ніби мистецтво має лише достовірно відображати дійсність. Оцінювати сучасну скульптуру категоріями “красиво” чи “некрасиво” — занадто банально, адже з епохи модернізму категорія краси є дуже розмитою.Скульптура, яка виходить у публічний простір, контактує з архітектурним середовищем та мешканцями. Організатори мають дуже грамотно підбирати локації, аби об’єкти справляли належний ефект, а не ставали приводом для скандалу заради привернення уваги», — підкреслив мистецтвознавець.
Орест Голубець додав, що сприйняття українців поступово змінюється, особливо серед молоді, яка має глобальний доступ до інтернету та виставок. Проте для повноцінного порозуміння з сучасним мистецтвом суспільству потрібні час, бажання навчатися та постійний візуальний досвід
