«Дякую Катерині за сміливість і відвертість.
Я написав їй у коментарі, що прошу вибачення за те, що, працюючи свого часу на факультеті журналістики, не зробив того, що міг і мусив для того, щоб принаймні перевірити ті чутки, які й десять років тому долинали до моїх (і не тільки!), вух, чи тим паче докласти зусиль, щоб припинити це паскудство.
Це паскудство має ім’я, прізвище, високі академічні регалії і поважний вік. І, мабуть, багато “вдячних учнів” і “вірних соратників” [по партії], які разом кинуться його відбілювати. Чимало для того, щоб знову – вкотре! – задушити право жертви на голос. Жертви, яка відмовляється бути жертвою. Бо вона має голос. І цей голос звучатиме гучно, дедалі гучніше. Бо він чесний.
Я не хочу бути в тому колі, яке й далі мовчатиме.
І я підтримую Катерину, бо знаю її і довіряю їй», – написав він в соцмережах.
