«Повсюди відчувається сирість. На стінах в коридорах – пліснява. Біля їдальні є нібито умивальники, туалети, душ. Але, виглядає, їх ще з радянських часів ніхто не ремонтував. Завжди накурено, смердить – жах. Кормили всіх разом: на ранок або в’язкою гречаною кашею, або перловкою на воді, або суп з кількома картоплинами. Ну дуже рідкий, – додає Орест – В приміщенні не було вай-фаю, розетки – тільки в медсестер. Скажу так: психічно здорова людина за 5 днів там реально може зійти з розуму», – каже хлопець.