На початку 2022-го українці штурмували гугл про те, як зібрати «тривожну валізу» та боротися з панікою. У 2026-му ми вчимося іншому – як екологічно підтримувати ветеранів та ветеранок, як відновлювати внутрішній ресурс в наявних умовах. Динаміка навчальних курсів у львівському осередку Центру готовності цивільних (ЦГЦ) показує, як за чотири роки повномасштабної війни змінилися суспільні настрої: львів’яни менше бояться – більше адаптовуються до нових реалій.
Якщо подивитися архіви львівського Центру готовності цивільних за 2022 рік, перед очима постає зовсім інший зріз суспільства. У перші місяці повномасштабного вторгнення цивільні були максимально мобілізовані: вивчали домедичну допомогу та відвідували заняття «Війна надовго: як підготуватися і не боятися». Психологія того періоду мала прикладний характер – це були інструкції про те, як не заціпеніти та як діяти, коли поведінку диктує адреналін.
Координаторка львівського осередку ЦГЦ Галина Васильченко згадує, що на початку великої війни запити від львів’ян до ЦГЦ формувалися через шок.
«Тоді люди приходили за рішенням від страху. У 2022-му ми працювали в режимі швидкої допомоги. Сьогодні ж, у 2026-му, ми бачимо запит на стратегічну витривалість. Люди зрозуміли, що війна – це не епізод, а контекст, у якому треба навчитися жити, працювати та зберігати здоровий глузд упродовж років».
У 2023 році в осередках вчили, як виживати під обстрілами, проте фокус почав зміщуватися на менеджмент бойового та цивільного стресу. Психологи, які працюють із Центром готовності у Львові, зазначають, що саме тоді з’явилося поняття «психологічного щеплення».
Нині найпопулярніші напрямки роботи у Львові – це вже не про те, як сховатися, а про те, як будувати спільне життя. Наприклад, на тренінгу «Як не розгубитися в розмові з ветераном чи ветеранкою» мешканці міста вчаться бути добрими співрозмовниками.
Досвід відвідувачів підтверджує, що ці знання працюють у найкритичніші моменти.
«Довгий час будь-який гучний звук викликав у мене ступор. На занятті з психологічної самодопомоги в ЦГЦ мені пояснили, що це природна реакція мозку на перевантаження, і дали техніку “квадратного дихання”. Під час чергової повітряної тривоги, коли навколо почалася метушня, мені вдалося не завмерти. Я просто почала рахувати: вдих, видих, дія. Це дозволило мені спокійно зібрати дітей і піти в укриття, не транслюючи їм свій страх», – ділиться учасниця Ірина.
У Центрі зазначають, що психологічна підготовка перестала бути темою лише для кабінетів спеціалістів. Тепер це базова навичка, така ж необхідна, як знання алгоритмів домедичної допомоги. Суспільство більше не намагається просто перечекати кризу, воно вчиться жити. Це робота над тим, щоб зібрати людину, родину та громаду в єдиний стійкий механізм, де кожен розуміє: стабільність нашої країни починається з усвідомлення власного стану.
Нагадаємо, що безсоння, біль у спині, постійна втома і сльози без причини — це може бути не «просто нерви». Клінічна психологиня Людмила Городянко пояснила в етері LMN, як хронічний стрес руйнує тіло і чому звернення до фахівця — це не слабкість, а зрілість.
