Верховна Рада почала розглядати законопроект про продаж земель сільськогосподарського призначення у другому читанні.
З початку роботи фракції “Батьківщини” та “Опозиційна платформа – За життя” намагалися заблокувати президію.
Попри перепони, Рада все ж перейшла до розгляду законопроекту 2178-10 “Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”. Депутати озвучують свої правки з місця.
До речі, сам документ до другого читання кардинально змінився, – пише hromadske.
Перелік тих, хто може купувати землю залишився незмінним: держава, територіальні громади, громадяни України та юридичні особи, засновниками яких є тільки українці, держава чи територіальні громади. Іноземці зможуть купувати землю тільки після ухвалення відповідного рішення на всеукраїнському референдумі.
Паралельно з’явився список тих, хто навіть за умови голосування на референдумі про дозвіл на продаж землі іноземцям, не зможе придбати землю:
- юридичні особи, акціонерами чи кінцевими вигодонабувачами (бенефіціарами) яких є громадяни країни-агресора чи окупанта;
- особи, що належать чи належали до терористичних організацій;
- юридичні особи, акціонером чи кінцевим бенефіціаром яких є іноземна держава;
- юридичні особи, в яких неможливо встановити кінцевого вигодонабувача;
- юридичні особи, бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах;
- фізичні та юридичні особи, щодо яких застосовано санкції, а також особи, пов’язані з ними;
- юридичні особи, які належать юридичним та фізичним особам, зареєстрованим в державах, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
Ще один пункт — це заборона купувати іноземцям землю, яка розташована в 50-кілометровій прикордонній зоні.
Максимальна площа землі, яку може придбати одна фізична чи юридична особа — 10 000 гектарів.
Банки також можуть володіти землею. Але тільки тією, яку фермери внесли як заставу за кредит. У разі непогашення кредиту, банк отримує землю, яку зобов’язаний продати впродовж 2 років.
Купувати землю можна буде тільки у безготівковій формі і покупець повинен мати документи, які підтверджують походження коштів.
Це зроблено для того, аби, наприклад, умовний Іван Іванович, який ще вчора жив на одну пенсію, а сьогодні готовий платити сотні тисяч доларів за земельні ділянки, не зміг скуповувати землю для третіх осіб.
Із закону виключили першочергове право на придбання землі, яке раніше пропонували закріпити за орендарями. Навіть більше, нівелювалося саме «переважне право на придбання», бо автори дали можливість його передачі іншим особам.
На практиці це означає, що якщо один із акціонерів вирішить вийти зі складу фермерського господарства, то його партнери не обов’язково матимуть пріоритетне право цю землю купити.
Усі угоди, вчинені із землею, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях, будуть вважатися недійсними. Виключення — передача землі у спадщину.
Вартість землі до 2030 року має бути не нижчою за її нормативно-грошову оцінку. Наприклад, в Черкаській області один гектар ріллі станом на 1 січня 2019 року мав би коштувати 33,6 тисячі гривень.
Рада почала розглядати законопроєкт про ринок землі 6 лютого. Документ вирішили розглянути за повною процедурою, тобто депутати розглядатимуть та голосуватимуть кожну з 4018 правок, поданих до законопроєкту. Раніше голова фракції «Слуга Народу» Давід Арахамія заявив, що 6 лютого 2020 року Рада почне розглядати законопроєкт про ринок землі у другому читанні та продовжить розгляд цього документа до 3-4 години ночі.
фото: dw.com
