«Такі зустрічі, звичайно, є дуже важливі. Якщо ж їх немає, ми думаємо, що по наших рідних вже й усі забули. Так ми більше дізнаємося як нам чинити, куди ще написати, до кого звернутися, щоб наблизити повернення своїх найрідніших», – розповідає Катерина Федоренко, дружина військовополоненого.