Російська музика у публічному просторі Львівщини: майже 1,5 тисячі звернень до поліції
Попри законодавчі обмеження, російська музика досі звучить у публічних місцях Львівщини. За понад чотири роки на «102» надійшло 1488 звернень щодо публічного використання російської музики та іншого російськомовного культурного продукту. У деяких випадках суперечки через пісні закінчуються бійками. Чому такі ситуації досі виникають, хто відповідає за публічне звучання російської музики та як правильно реагувати на такі випадки?
За інформацією Управління превентивної діяльності ГУНП у Львівській області, від 24 лютого 2022 року до 16 серпня 2026 року на спецлінію «102» надійшло 1488 звернень щодо публічного використання російської музики та іншого російськомовного культурного продукту. Найбільше звернень було у 2024 році.
Водночас ці цифри не означають, що у кожному випадку поліція встановила порушення. Як пояснюють правоохоронці, окремої категорії звернень саме щодо російської музики у системі обліку немає.
«У класифікаторі звернень громадян, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №858, не передбачено окремо питань, які стосуються звернень громадян з тематик, зазначених у запиті. З огляду на викладене в Національній поліції окреме збирання, облік та узагальнення запитуваних відомостей, а також формування на їх підставі статистичної інформації не здійснюється, а тому вибірку вказаних повідомлень здійснено в ручному режимі за ключовими словами», –повідомив Заступник начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Роман Турчак.
Тобто 1488 – це кількість звернень, які вдалося знайти за відповідними ключовими словами, а не кількість підтверджених порушень чи штрафів.
Іноді суперечки через російську музику виходять далеко за межі словесного конфлікту. Львівський адвокат, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Мицик, Кравчук і Партнери» Олег Мицик нагадує про випадок у Дрогобичі,тоді перехожі підлітки попросили компанію відпочивальників вимкнути російський трек. Після цього виникла сварка, яка переросла у фізичне протистояння.
«У Дрогобичі звичайна перепалка через музичний репертуар закінчилася силовим протистоянням із залученням поліції. Суть конфлікту виявилася типовою для воєнного часу: перехожі підлітки попросили компанію відпочивальників прибрати з динаміків російський трек. Проте замість розуміння прохання зустріло хвилю лайки та погроз, яка миттєво переросла в рукоприкладство. У результаті сутички неповнолітні зазнали штовханини та побоїв. Цей випадок швидко набув розголосу в місті, викликавши хвилю обурення серед містян та змусивши правоохоронців відкрити провадження для притягнення нападників до відповідальності», – каже адвокат.
За словами Мицика, така ситуація показує ще одну важливу річ: навіть якщо людина порушує закон, це не дає іншим права застосовувати до неї силу.
«Якщо ви стали свідком таких дій, звичайно, ви можете зробити даним особам зауваження. Якщо після цього такі особи припинять відтворення такого контенту, чудово. В іншому ж випадку, в жодному разі не можна вчиняти “самосуд”, оскільки залежно від ваших дій саме ви можете бути притягнуті до відповідальності в подальшому, наприклад, за заподіяння тілесних ушкоджень чи пошкодження чужого майна. В такому випадку потрібно зафіксувати порушення на відеозаписі та зателефонувати в 102. Саме поліція уповноважена складати протоколи щодо таких осіб», – пояснює адвокат.
У червні 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон №2310-IX, який встановив обмеження щодо публічного використання музичного продукту держави-агресора. Закон забороняє на території України публічне виконання, показ, демонстрацію та сповіщення визначених ним фонограм, відеограм і музичних кліпів, пов’язаних із виконавцями або виробниками з держави-агресора.
Простими словами, йдеться не про те, що будь-яка пісня російською мовою автоматично заборонена. Закон визначає, який саме музичний продукт підпадає під обмеження. Адвокат Олег Мицик наголошує, що вимога щодо обмеження публічного використання російського музичного продукту встановлена саме законом.
«Правова основа для зауважень щодо російської музики –це не чиясь приватна ініціатива, а чітка вимога закону. Мова йде про Закон України №2310-ІХ, яким парламент у червні 2022 року вніс суттєві зміни до Закону України “Про культуру”, а також до законів про театр, кінематографію, телебачення і радіомовлення, повністю заборонивши російський музичний продукт у публічному просторі», – говорить Олег Мицик.
За його словами, важливо розрізняти приватне прослуховування та публічне відтворення.
«Зокрема, забороняється на території України публічне виконання, публічний показ, публічна демонстрація, публічне сповіщення фонограм, відеограм та музичних кліпів, які містять зафіксоване виконання музичного недраматичного твору з текстом, здійснене співаком або співачкою, який є або був у будь-який період після 1991 року громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або вироблені фізичною або юридичною особою, яка на момент їх оприлюднення була громадянином або зареєстрована у державі, яку в будь-який час визнано державою-агресором», – пояснює адвокат.
Водночас закон передбачає винятки, зокрема, для окремих виконавців, які засуджують агресію проти України та внесені до відповідного переліку.
Не обов’язково. У поліції прямо зазначають, що саме по собі публічне відтворення російської музики не означає автоматичного адміністративного штрафу.
«Відповідальність за саме по собі публічне відтворення російської музики не передбачає автоматичного застосування адміністративного стягнення, оскільки для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідна наявність складу конкретного адміністративного правопорушення. В окремих випадках залежно від обставин можуть виникати підстави для застосування інших передбачених законом видів відповідальності, зокрема у сфері захисту авторського права та суміжних прав», –пояснює Роман Турчак.
Олег Мицик також наголошує, що для звичайної фізичної особи немає окремого універсального штрафу саме за факт прослуховування російської музики.
«Питання відповідальності фізичних осіб за публічне відтворення такого контенту є дещо складнішим. Законодавцем не встановлено за це окремої відповідальності. Так, фактично особу може бути притягнуто за ці дії в таких випадках: за статтею 178 КУпАП – у випадку також розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях, або за статтею 173 КУпАП –якщо таке прослуховування порушує громадський порядок», –говорить адвокат.
20 липня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15430. Він пропонує окремо врегулювати використання музики мовою держави-агресора під час обслуговування споживачів. Йдеться про кафе, ресторани, магазини, салони та інші заклади сфери обслуговування.
За перше порушення пропонують штраф від 8 500 до 17 000 гривень. За повторне протягом року – від 17 000 до 85 000 гривень, за третє та кожне наступне – від 85 000 до 170 000 гривень. Протокол зможе складати Уповноважений із захисту державної мови або його представник без попередження та вимоги усунути порушення. Парламент ще не розглянув його у першому читанні, тому запропоновані штрафи не діють.
До документа вже є зауваження. Уповноважений із захисту державної мови підтримав саму ініціативу, однак зазначив, що нинішня редакція охоплює лише сферу обслуговування та залишає поза увагою інші випадки публічного відтворення. Головне науково-експертне управління Верховної Ради також вказало, що такі обмеження логічніше врегулювати у Законі України «Про культуру».
Тому в кожній ситуації важливі конкретні обставини: де звучить музика, хто її виконує, чи підпадає вона під законодавчі обмеження та чи супроводжується ситуація іншими порушеннями.
І головне – навіть конфлікт через заборонену музику не є приводом для бійки.
Якщо ви почули російську музику у публічному місці, можна зробити зауваження або звернутися до адміністрації закладу. Якщо виникає агресія, погрози чи порушення громадського порядку – краще зафіксувати ситуацію та звернутися до поліції.
Сьогодні журналісти ЛМН пройшлись по вулицях міста і запитали у молоді чи слухають вони російську музику. Результати нас потішили.
Матеріал підготували Адріана Карапінка та Анастасія Маюк
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
