Що робити рідним, коли військовослужбовець зник безвісти або потрапив у полон | Львівська мануфактура новин
Підтримати проект
регіональні новини
Що робити рідним, коли військовослужбовець зник безвісти або потрапив у полон
10 Квітня, 18:00
logo-black

Що робити рідним, коли військовослужбовець зник безвісти або потрапив у полон

Дедалі частіше у соціальних мережах з’являються дописи про пошук військових, які зникли безвісти. Проте, такі публікації можуть бути вкрай небезпечними, адже у такий спосіб родичі можуть стати жертвами шахраїв.

Львівська мануфактура новин поспілкувалась із виконавчим директором Західного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрієм Панасюком, аби дізнатись, як діяти, якщо військовий зник безвісти, куди потрібно звертатись та чого не можна робити.

Насамперед, потрібно пам’ятати, якщо захисник не виходить кілька днів на зв’язок, не потрібно одразу панікувати. Адже причиною цього може бути банальна відсутність мобільного зв’язку чи електроенергії або виконання бойового завдання.

У випадку тривалої втрати зв’язку (3 доби та більше) потрібно звертатись до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Там можуть надати інформацію про те, що захисник чи захисниця виконує бойове завдання. Також можна звертатись до колег по службі, якщо є їхні контакти.

Куди можна звертатись родичам зниклих безвісти або полонених військовослужбовців

Насамперед варто зауважити, що не рекомендується поширювати будь-яку інформацію про військових у соціальних мережах. Адже цим можуть скористатись шахраї. Крім того, це може зашкодити військовому, адже невідомо, хто саме побачить цей допис.

«Ми не рекомендуємо публічно поширювати будь-яку інформацію про військових онлайн. Родини зниклих безвісти –  це категорія людей, котрі легко піддаються маніпуляції та часто стають жертвами шахрайства. І найголовніше –  це не завдати шкоди самому військовослужбовцю, поширюючи інформацію про нього публічно», – зазначив Андрій Панасюк.

Крім того, потрібно пам’ятати, що російська сторона також моніторить соціальні мережі, і з цим слід бути вкрай обережним.

Перелік організацій та установ куди можна звертатись:

Міжнародний комітет Червоного Хреста (гаряча лінія: 0-800-300-155);

Робоча група ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень (форма заяви тут);

Офіс Генерального прокурора (044-200-75-70);

Національна поліція (у будь-яке найближче відділення або за номером 0-800-21-21-51);

Національне інформаційне бюро (гаряча лінія 16-48 та сайт);

Відділ репатріаційних заходів та відділ пошукової роботи Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України (044-454-73-51);

Міністерство внутрішніх справ України (гаряча лінія для звернень рідних та близьких полонених, зниклих безвісти та загиблих Захисників 089-420-18-66);

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Пошук зниклих безвісти:099-792-01-26), (щодо військовополонених: 066-382-03-56 (Олександр Смирнов), 093-059-09-46 (Роман Каракаш), (Пошук і передача тіл загиблих: 050-600-25-37, 044- 355-14-74)

СБУ – Об’єднаний центр пошуку полонених (+38-098-087-36-01; +38-067-650-83-32);

Відділ репатріаційних заходів та відділ пошукової роботи Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України (044-454-73-51).

Хто може подавати інформацію про безвісті зниклих або полон військових?

За словами виконавчого директора Західного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, немає встановлених правил щодо того, хто саме може подавати звернення. Однак, очевидно, що краще, якщо звертаються близькі родичі, адже вони мають більше необхідної інформації.

Яку саме інформацію потрібно надавати?

  • Прізвище, ім’я та по батькові;
  • Дата народження;
  • Копія паспорта;
  • Особовий номер (індивідуальний податковий номер), номер військового квитка чи тимчасового військового квитка (скан-копію) чи жетону;
  • Контактні дані, місця постійної дислокації військової частини;
  • Контактні дані військкомату, з якого був мобілізований захисник;
  • Назва та номер військової частини чи підрозділу проходження служби;
  • Посада та звання, військово-облікова спеціальність;
  • Інформація про особу, яка звертається;
  • Статус військового в обліку у військовій частині;
  • Статус в Національному інформаційному бюро;
  • Стан розгляду справи в Національній Поліції;
  • Обставини зникнення військового та проблемні питання, які потрібно допомогти вирішити.

Алгоритм дій родини, якщо захисник потрапив у полон:

Якщо у родичів є достовірна інформація про полон військового, яку вони дізнались від командира частини або мають реальні докази (відео, фотографії, дописи у соціальних мережах) потрібно дізнатись всі подробиці перебування захисника та коли він востаннє був на зв’язку.

Родичам потрібно зібрати можливі факти і докази (скріншоти дописів та  відео) і надати ці дані у відповідні установи – до Національного інформаційного бюро, Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ та подати заявку у поліцію.

При зверненні до правоохоронці, потрібно зафіксувати реєстраційний номер заяви, а також забрати витяг із ЄРДС, де буде зазначено ПІБ слідчого. За кожним фактом зникнення, викрадення або потрапляння у полон відкривається кримінальне провадження.

Крім того, при потребі здається біологічний зразок для виведення ДНК-профілю. Зразки відбираються у біологічних батьків або дітей зниклої особи (для цього необхідно мати при собі паспорт або свідоцтво про народження дитини).

Мешканці Заходу України можуть безпосередньо звертатись у Західний регіональний центр Координаційного штабу з питань поводження із військовополоненими. Він поширюється на Львівську, Волинську, Рівненську, Тернопільську, Івано-Франківську та Закарпатські області. Офіс знаходиться у Львові, на вул. Коперника, 17. Записатись на прийом можна за номером: 0-800-300-541.

Також такі центри працюють у Києві, Вінниці, Харкові та Миколаєві.

Ірина Марчук

Відео