«Школа — це точка опори для села»: у програмі «Помануфактуримо» — про ризики для малих шкіл через постанову Кабміну (ВІДЕО) | Львівська мануфактура новин
«Школа — це точка опори для села»: у програмі «Помануфактуримо» — про ризики для малих шкіл через постанову Кабміну (ВІДЕО)
29 Липня, 20:07
logo-black

«Школа — це точка опори для села»: у програмі «Помануфактуримо» — про ризики для малих шкіл через постанову Кабміну (ВІДЕО)

Сотні малокомплектних шкіл по всій Україні можуть бути закриті або реорганізовані через нову урядову політику економії бюджетних коштів. Постанова Кабінету Міністрів №245 (від березня 2024 року) припинить виплату освітньої субвенції закладам, де навчається менше 45 учнів. Виняток — лише початкові школи. 

На Львівщині вже є приклади реалізації цієї політики. Так, у селі Хитрейки Добросинсько-Мегерівської громади після закриття фельдшерського пункту школу понизили в статусі — без належного обговорення з громадою.

В ефірі програми «Помануфактуримо», члени профспілки освіти та Голова комісії освіти, науки та інновацій ЛОР обговорили наслідки урядової постанови для малих шкіл.

Ірина Бродик, голова місцевої профспілки працівників освіти, розповідає, що 17 липня в Хитрейках відбулася позачергова сесія сільської ради, де з голосу вирішили реорганізувати школу. Ані її, ані директора, ані депутатів від села не повідомили про засідання.

«Школа — це точка опори для села. Все, що стосується її долі, має обговорюватись публічно. А тут рішення ухвалили фактично таємно. Мене взагалі голова ОТГ пан Сало спитав на коридорі: “Хто вам злив інформацію про сесію?”. Для мене це є фактом, що слухання намагались зробити таємно. У школі зараз вчиться 26 дітей, п’ятеро з них — з родин, чиї батьки мають статус безвісти зниклі внаслідок війни. Викладання у школі на високому рівні, діти — призери олімпіад, також є якісне укриття. Раніше громада вже відстояла цю школу, коли питання про її реорганізацію не підтримали депутати. Тоді були громадські слухання. Цього разу — все зробили без громадських слухань. Ми вже готуємо звернення до Генпрокуратури», – повідомила Ірина Бродик.

Профспілки та освітяни вважають, що підхід уряду суперечить не лише здоровому глузду, а й принципам законності.

«На мою думку, Кабмін, приймаючи цю постанову, порушив закони. Є проєкт постанови ВР від 18 липня поточного року, де депутати, в тому числі з більшості, вимагають скасувати пункт №7 Постанови №245. У нас на Львівщині близько 50 шкіл, де вчиться менше 45 учнів. Ми рекомендуємо громадам переводити такі школи у філії, бо це дає змогу зберегти освітню субвенцію», — зазначає Мар’ян Калин, заступник голови Львівської обласної організації профспілки працівників освіти.

Голова комісії освіти, науки та інновацій Львівської обласної ради Парасковія Дворянин поділила думку Ірини щодо обговорення про реорганізацію школи, до якого мали б залучити педагогічний колектив, батьків та експертів. Також вона закликала Львівську обласну раду звернутися до Кабінету Міністрів із вимогою призупинити дію Постанови №245 на час воєнного стану.

«Будь-який документ треба читати зі здоровим глуздом. Наші голови громад бачать тільки цифри, за якими не бачать реальних людей — учнів і вчителів. У мене пропозиція: оприлюднюйте прізвища й обличчя тих депутатів, які підтримують закриття шкіл. Якщо вони вважають, що ці школи не потрібні — навіщо вони в раді?» — заявила Парасковія Дворянин.

ДОВІДКОВО: за інформацією МОН, в Україні наразі щонайменше 403 малокомплектні школи, які можуть потрапити під дію нових обмежень. Серед лідерів й Львівська область.

За офіційною інформацією Міністерства освіти й науки, річна вартість навчання одного учня в сільській школі — 30 400 грн, що значно перевищує витрати на учня в місті (24 400 грн). У деяких селах витрати доходять до 51 тисячі гривень. Уряд пояснює нововведення потребою економії бюджету. 

Остаточне рішення щодо закриття чи реорганізації конкретного закладу залишається за місцевими громадами — органами влади та освітніми відділами.



User Image
Олена Лещенко
Відео