Сьогодні Львів попрощається із Захисниками Андрієм Синишиним та Іваном Якимівим

У суботу, 13 вересня, Львів попрощається з військовослужбовцями Андрієм Синишиним та Іваном Якимівим, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові. Опісля, близько 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Андрія Синишина поховають на кладовищі с. Розворяни, а Івана Якиміва – на полі Почесних поховань новітніх Героїв на Личаківському кладовищі.

Андрій Синишин (19.10.1998 – 16.04.2025). Львів’янин.

Працював актором у Львівському академічному театрі імені Леся Курбаса, а також – у Львівському академічному театрі естрадних мініатюр «І люди, і ляльки». Зі слів рідних, Андрій любив музику, грав на гітарі, писав вірші та оповідання. Читав українську літературу, особливо цінував творчість Василя Стуса. Був спокійним, добрим і товариським, допомагав іншим, завжди залишався хоробрим воїном та вірним побратимом. Вирізнявся креативністю та був справжньою творчою особистістю.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському, Запорізькому, Північно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України, а згодом – у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Нагороджений, відзнаками Міністерства оборони України «Золотий хрест» та «Разом до перемоги», медаллю «Ветеран війни», а також нагрудним знаком «Учасник бойових дій».

У воїна залишилися батьки та брат.

Іван Якимів (17.01.1980 – 07.09.2025). Уродженець села Завадів Яворівського району Львівської області.

Проходив строкову військову службу. Працював автослюсарем-механоскладальником у Приватному підприємстві «Міст». Зі слів рідних, Іван цікавився риболовлею та автомобілями, був товариським, добрим і працьовитим. Завжди допомагав іншим, вирізнявся активністю та життєрадісністю.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 63-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У захисника залишилися дружина, двоє синів, донька, мати та дві сестри.