Олександр Мірошніченко (11.02.1976 — 26.04.2026) Львів’янин.
Зі слів рідних, Олександр був добрим, чесним, відповідальним і працьовитим, чудовим чоловіком і батьком, турботливим сином, завжди допомагав іншим. Любив активний відпочинок, прогулянки лісом, їзду на велосипеді, риболовлю на озері, захоплювався майструванням різних корисних речей.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Олександра Мірошніченка залишилися мати, дружина, син та родина.