Сьогодні Львів попрощався з двома Захисниками

Сьогодні, 3 вересня, Львів прощається з двома військовослужбовцями. Тарас Морський та Андрій Кубай захищали Україну від російських окупантів. Про це повідомили у міській раді.

Андрія Кубая поховають на Личаківському кладовищі. Тараса Морського після прощання біля Ратуші повезуть у рідне селище Щирець, де відбудеться прощання біля родинного помешкання, служба – у Церкві Пресвятої Трійці. Поховають Захисника на місцевому кладовищі.

40-річний Тарас Морський – уродженець селища Щирець Львівської області.

Навчався у місцевому ліцеї імені Героя України Богдана Ільківа. Професійну освіту за спеціальністю «помічник машиніста тепловоза» здобув у Вищому професійному училищі №52 Львова (зараз – Державний навчальний заклад «Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту»).

Проходив строкову військову службу в 25-й зенітній ракетній бригаді Повітряних сил Збройних Сил України. У мирний час працював консультантом з питань будівництва та майстром лицювальником-плиточником.

За словами близьких, Тарас любив футбол та настільний теніс, де неодноразово досягав успіху. Разом з футбольною командою «Галичина» Щирець ставав переможцем та призером, як районних, так і обласних змагань.

Під час повномасштабного вторгнення боронив Україну у лавах 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони ЗСУ. Виконував бойові завдання на Харківщині та Сумщині.

У Тараса Морського залишись дружина, син, батьки та брат.

43-річний Андрій Кубай народився в Краснодоні Луганської області.

У ранньому дитинстві родина переїхала до Дрогобича Львівської області, де він й провів своє дитинство та юність.

Навчався у дрогобицькому Ліцеї №1 імені Івана Франка. Вищу освіту здобув у Дрогобицькому державному педагогічному університеті, був учасником Клубу веселих та кмітливих.

З дитинства займався баскетболом, любов до нього зберіг і в дорослому житті. Довгий час працював на посаді Team lead в компанії «Soft serve».

За словами рідних, друзів і колег, Андрій – людина, яка завжди прийде на допомогу, ніколи не підведе, завжди допоможе в скрутну хвилину. Понад усе любив життя, був душею компанії, веселим і товариським, люблячим чоловіком і батьком.

Під час повномасштабного вторгнення захищав державу в складі 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Луганщині.

В Андрія Кубая залишились дружина, син, донька, батьки та сестра.