Сьогодні у Львові прощаються із чотирма Героями

Сьогодні, 20 червня, у Львові прощаються із Михайлом Лазарєвим, Ігорем Кривоконем, Юрієм Сікиринським та Ігорем Гілем, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.
Про це повідомили у міській раді.

Чин похорону Михайла Лазарєва, Ігоря Кривоконя та Юрія Сікиринського розпочалося об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові (вул. Театральна, 11), об 11:30 відбулась міська церемонія прощання на площі Ринок.

Чин похорону Ігоря Гіля відбудеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові (вул. Театральна, 11), о 14:30 – міська церемонія прощання на площі Ринок.

39-річний Михайло Лазарєв народився у Коломиї, Івано-Франківської області. Навчався у СЗШ №84 та «Львівському професійному політехнічному ліцеї».

Протягом десяти років жив в Іспанії, де працював у будівельній сфері. Згодом повернувся в Україну. Був керівником місцевого авіамодельного клубу.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та незалежність України у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Сумщині, Харківщині та Донеччині.

У Михайла Лазарєва залишилися мама, брат та син.

33-річний Ігор Гіль був львівʼянином. Навчався у школі І-ІІІ-го ступенів №15. Здобував освіту за спеціальністю «Якість, стандартизація та сертифікація» у НУ «Львівська політехніка».

Із 2012 року працював за фахом. У вільний час займався комп’ютерним програмуванням, захоплювався вивченням фізики.

Із початком повномасштабної війни став на захист Батьківщини. Воював у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Ігоря Гіля залишилися батьки, дружина, донька, хрещені батьки, племінники та хрещені діти.

47-річний Ігор Кривокінь був уродженцем Донецька. Навчався у школі №81 у Донецьку. Після закінчення 10-го класу вступив на військову службу до лав прикордонників, яку проходив у Чернівецькій області.

Працював токарем у товаристві «Рутченківський завод «Гормаш». Був затятим нумізматом.

Із початком агресії росії Ігор Кривокінь з родиною був змушений покинути рідне місто. Він переїхав до Павлограда. Там він працював на місцевому заводі.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 17-ї окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Боровся із російськими окупантами на південному та східному напрямках на посаді стрільця-снайпера механізованого батальйону.

У Ігоря Кривоконя залишилися мама та брат.

51-річний Юрій Сікиринський народився у Львові, у школі №53. Закінчив історичний та юридичний факультети ЛНУ імені Івана Франка.

Брав участь у подіях Революції Гідності. З початком війни у 2014 році активно волонтерив. їздив. Протягом життя підкорював найвищі гори, найгустіші ліси і найхолодніші річки.

Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на війну. Боронив територіальну цілісність та незалежність України на Харківщині та Донеччині у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

У Юрія Сікиринського залишилися дружина, п’ятеро дітей, мама та сестра з родиною.