На тлі аномальної спеки на Львівщині продовжують горіти два торфовища — біля сіл Зелів Яворівського району та Ситихів Львівського району. Станом на 5 серпня рятувальники все ще гасять підземні осередки вогню. Лише за попередню добу в області ліквідували 19 пожеж. Торф може тижнями тліти під землею. Його складно загасити, а вогонь після ліквідації нерідко виникає знову. Екологи попереджають: поки осушеним торфовищам не повернуть воду, пожежі повторюватимуться майже щоліта.
LMN зібрала позиції громади, ДСНС та департаменту екології Львівської ОВА, щоб з’ясувати, чому торфовища продовжують горіти і хто має займатися їхнім відновленням.
Наприкінці червня поблизу Дублян загорілося близько 60 тисяч квадратних метрів торфовища. Тоді до гасіння залучили 78 рятувальників, сім одиниць техніки, трактори та екскаватор. Остаточно загасити пожежу вдалося лише 31 липня. Майже в той самий час, 27 липня, рятувальники почали боротися з новим загорянням — біля села Зелів Яворівського району, між Рясною-Руською та Бірками. Зараз торф продовжує тліти біля Зелева та Ситихова.
У ДСНС пояснюють: такі пожежі складно гасити, бо вогонь поширюється під землею.
«Станом на зараз вогнеборці продовжують ліквідовувати цю торфову пожежу. Площі постійно змінюються, адже природний процес тління відбувається глибоко під землею і є непередбачуваним», — повідомили LMN у ДСНС Львівщини.
Рятувальники постійно поливають водою осередки тління, щоб вогонь не поширився далі. Причини пожеж встановлюють правоохоронці.
Заступник селищного голови Івано-Франкової громади Іван Янишівський, на балансі якої перебуває ця земля, розповів LMN, що на місці пожежі щодня працюють від 60 до 80 рятувальників, серед яких і курсанти Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. За його словами, займання виникло на колишніх торфовищах Львівського торфопідприємства.
«Колись тут добували торф, працювало підприємство, виготовляли брикети. Після його ліквідації землі залишилися, а торфовища нікуди не зникли», — каже Іван Янишівський.
Небезпечні ділянки перебувають на обліку. Але проєкту, який мав би повернути воду на осушену територію, досі немає.
«Поки що такого проєкту із заводнення чи відновлення водного режиму немає. Пожежники просто поставили помпу, качають воду з найближчого озера і поливають осередки тління. Перекриття меліоративних каналів чи повного підтоплення території зараз не проводять», — пояснює посадовець.
Лише за три тижні гасіння громада витратила близько 120 тисяч гривень.
«Це кошти на харчування рятувальників і паливно-мастильні матеріали. Поки пожежа триває, витрати лише збільшуються», — додає він.
За попередньою інформацією громади, причиною останнього займання міг бути обрив лінії електропередач. Після цього загорілася суха рослинність.
Зараз на Львівщині діє «Програма охорони навколишнього природного середовища на 2021–2026 роки». Документ передбачає фінансування природоохоронних заходів з обласного бюджету. Водночас окремої обласної програми з відновлення торфовищ, у якій були б визначені конкретні ділянки, строки робіт і джерела фінансування, у відкритому доступі LMN не знайшла.
Ще 2019 року департамент екології підготував проєкт відновлення водно-болотних угідь у долинах річок Солокія та Рата на півночі Львівщини. Він передбачав використання старих меліоративних систем не для осушення, а навпаки — для збереження води та відновлення боліт. Публічної інформації про те, що цей проєкт повністю реалізували або перетворили на обласну програму, немає.
Начальник управління охорони природних ресурсів департаменту екології Львівської ОВА Андрій Сенюк пояснює: пожежі — лише видима частина значно більшої проблеми.
«Через зміну клімату, меншу кількість опадів, інтенсивне використання води та інші чинники рівень ґрунтових вод постійно падає. Уже сьогодні висихають озера, ставки, у багатьох селах зникає вода в криницях, а торфовища стають дедалі сухішими», — говорить він.
Десятиліттями болота осушували за допомогою меліоративних каналів. Тепер ці системи продовжують відводити воду, хоча клімат і стан довкілля вже змінилися.
«Як показав досвід, рішення осушувати торфовища в більшості випадків було неправильним. Зараз ми фактично пожинаємо його наслідки», — зазначає Сенюк.
Коли торф втрачає вологу, він стає легкозаймистим. Достатньо вогню в сухій траві, недопалка, спалювання сміття чи іншого джерела займання, щоб пожежа пішла під землю.
У департаменті екології вважають, що торфовища потрібно не лише гасити після займання. Їм необхідно повернути природний рівень води.
«Підтоплення та відновлення торфовищ позитивно вплине не лише на біорізноманіття і клімат, а й дозволить значно зменшити кількість пожеж та бюджетні витрати на їх ліквідацію», — каже Андрій Сенюк.
Проте просто перекрити канал або залити територію водою не можна. Кожну ділянку потрібно спочатку дослідити.
«Кожне окреме торфовище потрібно обстежити спеціалістам. Лише після цього можна визначити, чи доцільно його підтоплювати і який механізм відновлення застосовувати», — пояснює посадовець.
За словами Сенюка, починати такі проєкти мають власники земельних ділянок. Після адміністративної реформи це переважно територіальні громади.
Тобто громада має замовити обстеження, визначити спосіб відновлення торфовища, підготувати проєкт і знайти гроші. Область може підтримати такі роботи через природоохоронну програму та обласний фонд охорони навколишнього природного середовища.
Проте у випадку торфовища біля Зелева такого проєкту наразі немає. Поки рятувальники качають воду з озера і гасять окремі осередки, причину пожежі не усувають.
У департаменті екології пропонують не лише відновлювати торфовища, а й надавати їм природоохоронний статус.
«Створення нових об’єктів природно-заповідного фонду навколо Львова позитивно впливає на клімат міста та прилеглих територій. Доцільно збільшувати такі території й включати до них збережені торфовища або ті, які ще можна відновити», — зазначає Андрій Сенюк.
На деяких ділянках, за його словами, варто перекривати або демонтувати старі меліоративні системи, які продовжують відводити воду.
«Болота потрібно берегти, а не осушувати. Якщо торфовище залишається з водою — це жива екосистема, яка очищує повітря, накопичує воду і практично не горить», — додає він.
Крім інженерних рішень, у світі використовують і природні способи відновлення боліт. Як приклад Андрій Сенюк наводить досвід Канади.
«Є ще один метод, який уже використовували в Канаді, — це заселення бобрів. Вони будують греблі, самостійно піднімають рівень води і підтримують його. Це дешевше, ніж масштабні інженерні роботи, але потребує часу та охорони тварин», — розповідає він.
Такий спосіб підійде не для кожного торфовища. Спочатку територію мають дослідити фахівці й визначити, чи можна там безпечно відновити природний рівень води.
«Люди повинні зрозуміти, що болота і торфовища потрібно берегти. Не забудовувати, не розорювати і не осушувати. Вони впливають на якість повітря, чистоту води, клімат і, зрештою, на якість життя всіх, хто живе поруч», — підсумовує посадовець.
Торф горить не лише на поверхні. Вогонь проникає вглиб ґрунту, тому окремі осередки можуть тліти тижнями або навіть місяцями.
Такі пожежі потребують великої кількості води та постійної роботи рятувальників. Через задимлення погіршується видимість на дорогах, а вогонь може перекинутися на суху траву, лісосмуги та ділянки поблизу житлових будинків.
Під час тління в повітря потрапляють чадний газ, дрібнодисперсний пил та інші шкідливі речовини. Найбільшу небезпеку дим становить для дітей, літніх людей та людей із захворюваннями серцево-судинної і дихальної систем.
У ДСНС нагадують, що багатьох пожеж можна уникнути.
«Передусім не спалювати суху рослинність, сміття та залишки рослин, не кидати недопалки у суху траву й неухильно дотримуватися правил пожежної безпеки», — наголошують рятувальники.
Але самої обережності людей недостатньо. Поки торфовища залишатимуться осушеними, вони й далі горітимуть у спеку. Рятувальники гаситимуть окремі осередки, громади витрачатимуть гроші, а дим повертатиметься знову.
Системне рішення починається з обстеження торфовищ, відновлення їхнього водного режиму та чіткого плану: хто, коли і за які гроші має це зробити.
Підготувала Олена Лещенко
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
