Україна не лише спланувала, але й намагалася провести деблокаду заводу “Азовсталь” у Маріуполі, де вже кілька тижнів тримали оборону захисники. Однак група бійців, які висунулись у бік міста, зіткнулася з шаленим спротивом окупантів і змушена була відступити. Про це розповідає Українська правда.
За їх даними, деблокада Маріуполя була можливою на перших етапах, але з кожним днем ставала все менш реальною. Президент і верхівка командування армії також поділяли обережний оптимізм щодо можливості звільнення захисників “Азовсталі”. Саме тому спроба деблокади була втілена у життя. Під загальним командуванням ГУРу з району Гуляйполя в бік Маріуполя вирушила група, яка мала прорватись у місто.
У складі цього підрозділу була частина ГУРівців, частина військових із ЗСУ, частина бійців “Азову”, включно з лідером “Нацкорпусу” Андрієм Білецьким. Спершу планувалося, що бійці отримають більше 80 одиниць танків і бронемашин, однак, коли дійшло до справи, то зібрали лише кілька танків, БМП і БТРів (до 20 штук).
Попри це група все ж висунулась в бік Маріуполя. Вона пройшла близько 10-15 км, наштовхнулась на шалений захист і мусила відступити.
Для успішності деблокади на підтримку українських сил мав би відбуватись одночасний зустрічний прорив маріупольського гарнізону. Однак після дій 36-ої бригади морської піхоти це стало неможливим.
Спочатку 4 квітня один батальйон 36-ої бригади раптово здався в полон, а потім несподівано командир 36-ої бригади Володимир Баранюк, нікого не попередивши, прийняв рішення піти на прорив у невідомому напрямку і тим самим втратив багато людей. Також, за словами командира “Азова” Дениса Прокопенка (Редіса), багато людей були кинуті напризволяще, і вони просто потрапили в полон.
Окрім того співрозмовник УП, близький до “Азова”, розповів, що морпіхи здались з танками, із РСЗВ і боєприпасами, чим дуже послабили сили оборони.
Після цього стало зрозуміло, що деблокада малими силами з неокупованої території навіть на одному напрямку неможлива.
