Впродовж останніх трьох тижнів у середній школі №62 м. Львова тривала педагогічна практика студентів історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Як повідомили у міськраді, практику проходили семеро студентів, серед яких — Іван Кучеркевич, студент третього курсу, який від народження має порушення зору.
Оскільки ця практика стала гарним досвідом та прикладом руйнування стереотипів, що часто існують у суспільстві, директор школи №62 Володимир Перерва вирішив поділитися своїми враженнями.
«Коли я дізнався, що один зі студентів має порушення зору, зізнаюся, виникли хвилювання: як організувати роботу, як реагуватимуть діти, чи не буде складно. Але всі ці побоювання розвіялися одразу після знайомства з Іваном.
Знаєте, що перше мене запитав Іван? Чи дозволять йому проводити уроки. Очевидно, він очікував відмови. Я ж відповів питанням на питання: «А ви хочете проводити уроки?»
«Так, мені було б дуже цікаво», — сказав Іван.
«Тоді я не бачу жодних проблем», — розповідає директор школи №62 Володимир Перерва.
Оскільки Володимир Перерва також є вчителем історії та викладає у 5, 6 і 11 класах, він зразу ж вирішив, що Іван проходитиме практику саме у нього. На початку домовилися, що перший тиждень студент відвідуватиме уроки, аналізуватиме роботу вчителя, комунікацією з учнями та їхньою реакцією на навчальний матеріал. А після цього Іван сам обере класи, у яких хотів би проводити заняття.
Після першого тижня практики Іван Кучеркевич провів урок у 5 класі.
«На урок підготував гру «Правда чи брехня» — Іван озвучував факти з теми, а учні реагували: якщо це правда — плескали в долоні, якщо ні — тупотіли ногами. Дітям це дуже сподобалося, а Іван отримав живий зворотний зв’язок щодо засвоєння матеріалу», — продовжує Володимир Перерва.
Також Іван Кучеркевич проводив уроки історії у 6 класі, де вивчали міфологію Стародавньої Греції. Для зацікавлення учнів він розповів про грецьких богів, а як домашнє завдання запропонував творчий підхід: обрати собі одного з богів і презентувати його перед класом на наступному уроці.
«Я з приємним подивом спостерігав, як людина з порушенням зору настільки чітко орієнтується в деталях, структурі та логіці уроку. На уроки Іван приходив зі стосами матеріалів, написаних шрифтом Брайля. Заняття були живими, змістовними й добре продуманими. Учні уважно слухали, активно долучалися до роботи й навчалися без будь-якого напруження.
Більше того, атмосфера в класі була іншою — спокійнішою, уважнішою, відкритішою. І тоді я зрозумів просту річ: можливості з’являються там, де люди перестають бачити обмеження. Сміливість пробувати нове й віра одне в одного роблять освіту справді великою», — підсумував директор школи.
