Святвечір в Україні: перелік 12 традиційних страв і їхнє значення

Свята Вечеря – один із найважливіших вечорів у різдвяному календарі. У цей день родина збирається за столом після появи першої зірки. За традицією, на столі має бути 12 пісних страв – за числом апостолів. Цей набір формувався століттями й поєднує в собі християнські уявлення, давні народні вірування та щоденний побут. LMN пояснила, чому саме такі страви та яке значення вони мають для української сім’ї.

Головною стравою Святого вечора вважають кутю. Її варять із пшениці або ячменю, додають мак, мед, горіхи та сухофрукти. Саме з куті починають вечерю, бажаючи один одному миру та добра. Вона уособлює продовження життя, пам’ять про предків і надію на добрий рік.

Обов’язково на столі має бути узвар – напій із сушених фруктів. Його готують без цукру, зазвичай із додаванням меду. Узвар асоціюється з чистотою, здоров’ям і природним циклом життя.

Пісний борщ –  ще одна незмінна страва Святвечора. Його варять без м’яса, з буряком, квасолею та грибами. У багатьох родинах вважають, що борщ на Святу Вечерю –  це вияв поваги до роду і тих, кого вже немає поруч.

На столі традиційно з’являються вареники – з картоплею, капустою або грибами. В українській традиції вони завжди були ознакою достатку і домашнього затишку. Поруч із ними часто подають пісні голубці з рисом, гречкою, або картоплею, які символізують мир і злагоду в родині.

Не обходиться Свята Вечеря і без риби. Її запікають, смажать або подають у вигляді оселедця. Риба здавна є знаком християнської віри та духовної єдності.

Квасоля – проста, але важлива страва на святковому столі. Її подають відвареною або тушкованою з цибулею. У народі вірили, що квасоля нагадує про згуртованість родини та продовження роду.

Часто на столі є й капуста – квашена або тушкована. Вона уособлює витривалість і простоту, а також щоденну працю, без якої неможливий добробут.

Гриби – сушені чи мариновані додають до борщу, вареників або подають окремо. Вони нагадують про тісний зв’язок людини з природою та її дарами.

Окреме місце займає хліб та пампушки. Це завжди ознака гостинності, щедрості й Божої ласки.

Ще однією стравою може бути каша – гречана чи пшоняна. Вона нагадує про цінність праці та терпіння, адже саме з них народжується достаток.

Завершує святковий перелік страва з маку – маківник або мак, перетертий із медом. Її пов’язують із пам’яттю про померлих родичів і вірою в безперервність життя.

Важливо пам’ятати, що Свята Вечеря – це не про кількість страв, а про сенси, які за ними стоять. Вони об’єднують родину, повертають до коріння і дають змогу хоча б на один вечір зупинитися та бути разом.